24.10.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Велосипед-макраме їде до книги рекордів

Рекомендувати Станіслава Миколайовича Рудича широкому загалу вишгородців буде зайве. Його добре знають по активній життєвій позиції у соціальних мережах, по його фотках і відеокоментарях. А тим, хто вперше чує це прізвище, скажу, що у свій час його визнавали як кращого держслужбовця Київської області, ще він є автором двох капітальних книг про мудрі вислови на всі випадки життя, врешті-решт, підкований правознавець, який заткне за пояс не одного володаря юридичного диплому.
Але не будемо йому співати осанну до німба над головою, а скажемо лише про найбільшу його якість. Рудич — Майстер мистецтва макраме з великої літери. Як жартома ми його називаємо — Академік вузликових наук. Справжній гуру на цій стезі. Щоб підтвердити ці «лящі» Станіславу, я спробував знайти маститого майстра макраме на просторах СНД, а потім і за далеким поребриком. Я відвідав десятки особистих сайтів з виробами макраме, гуртків, центрів, громадських організацій і нікого подібного Рудичу не знайшов. Від Бреста до Владивостока, від Мурманська до Махачкали їх немає. Траплялися народні умільці, переважно жінки-майстрині, які плетуть плоскі прикраси на стінку чи підвазонники. А ось людини, яка створює об’ємні вироби, — так і не знайшов.
Те саме і в Європі: сподобалася художниця — фінка, яка плете свій образ на манекені, та француженка, у якої милі метелики, павучки та листочки. І на цьому все, аллес.
Чому ж ніхто не в’яже об’ємні вироби, як Рудич, — на кшталт дельфіна і русалки, кобри, корита — годівниці чиновників, грона калини, букетів тюльпанів, кущів полуниці і багато іншого вражаючого? А скринька відкривається просто — потрібен математичний розрахунок: скільки вузликів треба, де їх кількість збільшувати-зменшувати. Станіслав, як інженер за фахом, розраховує точно.


Тепер про головне. Днями Станіслав Рудич завершив в’язати велосипеда. У натуральну величину! Висота від руля — 1 метр 17 сантиметрів, а довжина — 1 м 84 см. При цьому колеса крутяться, руль повертається. Як і в справжньому велосипеді, педалями через ланцюжок прокручується заднє колесо, є підніжка, крила, тобто, все як годиться. Колосальна праця.
Пам’ятаю, п’ять років тому Станіслав поділився задумом зв’язати велосипед. Я скептично сприйняв його ідею, бо засумнівався, що колеса зможуть крутитися. Кожен залишився при своїй думці. І яким було моє здивування, коли Станіслав продемонстрував готове переднє колесо. А далі процес пішов — завширшки і в глибину, як казав один діяч, і це — найголовніше.
— Дійсно, від зав’язання першого вузлика на велосипеді минуло п’ять років, — згадував приятель. — Кожну деталь, кожен вигін потрібно було розраховувати. У ході роботи виникали непередбачувані моменти, іноді доводилося розпускати шнура і в’язати по-новому, іншим жорсткішим вузлом. Скажімо, щоб вив’язати одну педаль, потрібно було затягнути 1 580 вузликів, на сідло їх пішло 4 500, а на заднє крило — 3 200 і т. д. Якось я підрахував, що мій велосипед складається зі 120 000 вузликів. На нього у мене пішло близько семи кілометрів шнура.
Станіслав розповідав, а у мене розігралася уява: сім кілометрів шнура, це як від супермакета «Білла» до Епіцентру на вул. Богатирській, або як до центру Нових Петрівець. Мені здається, що грецький міфологічний клубок ниток принцеси Аріадни, за допомогою якого переможець мінотавра Тесей вибрався із лабінинту, був набагато коротшим, ніж семикілометровий клубок Рудича. Як і клубок ниток, за яким бігла казкова Оленочка.
Велосипедом Рудича зацікавився Національний реєстр рекордів України. Однозначно, що диво-виріб буде внесено до сторінки українських мистецьких надбань. Нам, вишгородцям, є ким пишатися.
Мені віриться, що велосипед-макраме може потрапити й до «Книги рекордів Гіннеса» у категорії «Мистецтво». Перепоною може послужити лише вже зареєстрований подібний виріб. А я переконаний, що такого велика у Гіннеса немає і Лондон визнає наші таланти. А інакше і не мислимо.

Володимир ТКАЧ