29.03.2024

Вишгород Газета ONLINE

Вишгород – офіційний сайт газети, новини сьогодні, архів. ONLINE

Навколо віри християнської

Навколо віри християнської

Про походження київської княгині Ольги нічого достеменно невідомо, як і про те, коли точно і де вона народилася. Літопис «Повість минулих літ» відносить шлюб Ольги та Ігоря до 903 року.
Становище Ольги при княжому дворі було вийнятковим: літопис зафіксував дату її шлюбу, у неї був окремий двір у Вишгороді, її посол на рівні послів світлих князів із місцевих династій брав участь у перемовинах із Візантією,
944 р. полководці Ігоря одностайно визнали її регентшою, а юного сина Святослава — спадкоємцем.
Після загибелі чоловіка та жорстокої розправи в Іскоростені (близько 945 р.) над древлянами, які вбили його, княгиня Ольга правила Київською Руссю у роки неповноліття сина Святослава (до кінця 50-х рр. 10 ст.). Вона провела багато реформ, включаючи створення центрів торгівлі і обліку, які дозволили збирати податки. Ольга встановила точний їх розмір, дату збору і періодичність. Завдяки княгині на Русі почали будувати будинки із каменю.
У ніч із 17 на 18 жовтня 957 року прийняла християнство, але не змогла зробити його державною релігією.
В останній рік її життя, коли на Київ уперше напали печеніги, Ольга організувала оборону міста.
Похована за її волею, за християнським звичаєм, у заснованій нею церкві Святої Богородиці у м. Києві.
Внук княгині Ольги Володимир свідомо сприйняв християнство. Він розумів, що для зміцнення територіальної цілісності держави потрібна єдина релігія, яка об’єднала б увесь народ. Тому в 986 році приймав послів від мусульман, юдеїв, католиків, аналізував їхні віри, але віддав перевагу православ’ю.
За переданням, Володимир був дуже жорстокою людиною, тяжко захворів і осліп, але після прийняття хрещення зцілився. Сталося це у 988 р. у Херсонесі (Крим). Там він побудував храм Святого Василія (його ім’я після хрещення).
Повернувшись до Києва, князь охрестив своїх синів і двір, а потім і киян. Хрещення їх відбувалось на річці Почайні та на Дніпрі (нині територія Поштової площі). Знищивши всі язичницькі капища, Володимир побудував на їхньому місці церкви Святого Василія і Десятинну. Відтоді князь дуже змінився, став лагідним і побожним.
З історичних джерел відомо, що, коли у Києві відбувалось хрещення, Москви взагалі не існувало. В Іпатіївському літописі на цьому місці згадувався якийсь Кучков. Лише в 1290 р. є перша офіційна згадка про Москву в ординських хроніках — про її спалення через несплату данини.
Володимир Великий першим із київських князів почав карбувати власні монети. Злотник важив 4,2 грама і за вартістю був рівним візантійській нумізмі та мусульманському динару. Це була високохудожня монета з гербом, тризубом, портретом князя і словесною легендою на аверсі.
На зворотньому боці (реверсі) зобразили Христа Спасителя. Такими ж були і ранні срібники з легендою «Володимир на столі — а се його срібло».
Пізніші срібники на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб.
Володимир Великий помер 15 липня 1015 року у своїй приміській резиденції у Берестові. Його останки перевезли до Києва і поховали у мармуровому саркофазі збудованої ним Десятинної церкви.
… Історія української землі, української держави — гірка і трагічна, з помилками і перемогами, із зрадами і єдністю навколо віри християнської, мови української, історії України — ні в кого не позиченої, не привласненої і не вкраденої. Пам’ятаймо про це, бережімо своє, рідне, бо ніхто, окрім нас, українців, за нас цього робити не буде.
Степанія СІДЛЯР,
радник голови Вишгородської РДА з питань духовності і просвітництва, голова громадської організації «Духовно-просвітницький центр «Спадщина»