23.10.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Розвиток туризму: від теорії до практики

Вже не перший десяток років провідні європейські країни заробляють мільярди євро на туристичному бізнесі, кожна десята вакансія в світі пов’язана з туризмом, а загалом у галузі — близько 313 мільйонів робочих місць. У порівнянні із середніми показниками по світу Україна отримує від туризму в десять разів менше вигоди.
Туризм є тим механізмом, що запускає всі інвестиційні та розвиткові процеси, як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях. Це один із найшвидших методів повернення грошей у бізнесі. А ще, це — феноменальна сфера, бо поєднує понад 50 суміжних галузей економіки. Вона залучає всіх — від аграріїв до промисловців. Це кластер, який є індикатором розвитку місцевої громади, починаючи від доріг і закінчуючи медичним обслуговуванням. Нині новостворені ОТГ покликані стати своєрідними центрами, де будуть народжуватися цікаві туристичні продукти, які після вдалої реалізації приноситимуть прибутки громадам.
Сьогодні зацікавленість державної влади в розвитку туристичної галузі — очевидна. Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з міжнародними експертами сформувало дорожню карту розвитку туризму, яка ляже в основу стратегії розвитку туризму та курортів, розробити яку поставив завдання Президент. Стратегічними напрямками дорожньої карти є запровадження системи туристичної статистики, новий законопроект про туризм, який уже розроблено, вдосконалення системи управління галуззю, діджиталізація, створення реєстру суб’єктів туристичної діяльності. Також зараз в дії ініціатива Президента «Туристичні магніти», яку активно розробляє кожна область (визначення трьох-п’яти найбільш привабливих з погляду туризму об’єктів історико-культурного та природного значення), формуються туристичні маршрути у регіонах та триває робота над створенням багатомовного порталу Visit Ukraine. А ще, спільно з Офісом Президента презентовано промокампанію «Мандруй Україною». На основі цих пропозицій буде розроблена загальнодержавна програма розвитку туризму в Україні та відповідні регіональні програми як її складові. Завдання в межах цієї програми реалізовуватимуться впродовж трьох-чотирьох років та в подальші роки. Крім переліку туристично привабливих локацій регіону, місцева влада має розробити подієві тури на три, п’ять і десять днів, а також передбачити, як доїхати до того чи іншого туристичного об’єкта. Саме для їх реалізації при Міністерстві культури діє програма «Малі міста — великі враження», на яку в поточному році було передбачено 40 млн грн, і після завершення карантину ці кошти можна буде використати для розвитку культурних подій у регіонах. Ще одним кроком до активізації розвитку туризму в нашому регіоні стало створення управління туризму Київської обласної державної адміністрації, про що йдеться у розпорядженні голови КОДА «Про упорядкування структури Київської обласної державної адміністрації» від 16 липня 2020 року.
Тож, маючи таку потужну підтримку з боку держави, громадам необхідно якнайшвидше включитися в цю роботу, аби мати на руках готові проекти до співфінансування на їх реалізацію. На моє глибоке переконання, беручи за приклад укрупнений Вишгородський район, першочерговим кроком повинно стати налагодження тісної співпраці з адміністрацією Зони відчуження. Існуючі туристичні маршрути до ЧАЕС можуть стати кількаденними і з обов’язковим включенням до них Вишгородщини, Іванківщини та Полісся. Ідеї в цьому напрямку генерував ще будучи на посаді голови Поліської РДА, тому напрацювання є, і я, при необхідності, з великим задоволенням можу долучитися до згаданого проекту. Також доречно реанімувати Дорожню карту розвитку малого та середнього підприємництва Поліського та Іванківського районів Київської області, розробка якої здійснювалася за фінансової підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)» та у тісній співпраці ГЖО «Надія» з державними адміністраціями районів, органами місцевого самоврядування та Департаментом економіки КОДА. Основним заданням Дорожньої карти є формування умов для підвищення якості життя на селі, передусім у найбільш вразливих місцевостях — Поліському та Іванківському районах. Водночас, ці регіони мають значний потенціал для розвитку. Їхніми сильними сторонами можна вважати природні ресурси та історико‐культурну спадщину, які є і завжди будуть базовим активом розвитку сільських громад та території їх існування; достатній рекреаційний потенціал сільської місцевості; збереження традицій та культури Поліського краю. Наступним рушійним кроком у розвитку зеленого туризму повинна стати активна діджиталізація. Селам потрібно розробити власні логотипи, бренди, сайти, які будуть наповнені цікавими історичними фактами та висвітлювати життя громади, інтерактивні мапи, перелік фестивалів, створити мобільний додаток та встановити безкоштовний WI-FI у місцях масового скупчення людей. А місцевим музеям для популяризації просто необхідні 3D тури. До всіх цих процесів громади можуть залучати місцеву молодь та соціально відповідальний бізнес. Звертаю увагу, що в цій роботі надважливою складовою залишається побудова чіткого партнерства між Поліссям, Іванківщиною та адміністрацією Зони відчуження для досягнення ефекту синергії в розвитку внутрішньо туристичної галузі. Ще варто налагодити зв’язки з єврейськими общинами, оскільки селище Поліське (в минулому Хабне ) упродовж століть залишалось одним із найбільших іудейських центрів на теренах сучасної України. Тож, варто спробувати через Об’єднану єврейську общину України привернути на цю територію паломницькі маршрути.
Щодо питання, як же на практиці впроваджувати ініціативи, то насамперед доцільно провести низку навчальних семінарів з приводу розвитку зеленого туризму. Такі зустрічі з експертами зможуть допомогти не лише мешканцям і підприємцям, але й представникам місцевої влади більш професійно розбиратись у питанні просування зеленого туризму, оскільки він має дві важливі сторони — економічну і культурну, які доповнюють одна одну. Щодо цього напрямку роботи, то тут ми маємо повну готовність до організації й проведення тренінгів, семінарів, конференцій та форумів за темою сільського туризму, розвитку потенціалу та створення продуктів і послуг на території сільських громад. Пропоную створити кейси туристичного бізнесу з допомогою фахових модераторів, які допоможуть дізнатись про те, де та як можна залучити кошти на розвиток зеленого й гастрономічного туризму, відновлення забутих історичних пам’яток, музеїв та формування туристичних маршрутів. Можемо надавати консультації щодо побудови партнерства, маркетингу та менеджменту внутрішнього туризму — і власне, чіткі покрокові плани. Крім того, сприятимемо просуванню цікавих ідей і проектів для виконання за кошти місцевих та міжнародних програм, а також — на отримання грантів.
Важливо, що сьогодні більшість місцевих громад орієнтуються на розвиток інфраструктури. Вкладення в дороги й інші подібні об’єкти дозволяють економіці динамічно розвиватися. Для туризму інфраструктура має важливе значення, адже туризм — це в пергу чергу подорожі. Тому маю великі сподівання, що разом із активізацією туристичної галузі в Київській області будуть доведені до логічного завершення два надважливих проекти, в започаткуванні яких брав активну участь, — надання статусу міжнародного пункту пропуску «Вільча» (з розбудовою належної інфраструктури) та реконструкція дороги Р-02 (Київ-Іванків-Овруч).
Далі — інформаційний простір. Як доносити до інших інформацію про розвиток зеленого туризму у тому чи іншому населеному пункті? По-перше, якомога більше пишіть про це. Найдешевший спосіб донести до аудиторії новину — користування мережею Інтернет та соціальними мережами, зокрема Facebook. Завжди найефективніше за все поширити інформацію щодо туристичних місць відпочинку можуть самі мешканці, з якими варто про це говорити. Адже вони щодня спілкуються з родичами, які проживають у різних куточках України і можуть нести цю інформацію в маси. Також постійна співпраця з Інтернет та друкованими виданнями дає гарний результат обізнаності щодо новинок у сфері зеленого туризму.
Також на офіційних сайтах місцевих рад треба створити анкету туриста. Опитування про вік, стать, місце проживання, статус, причину туризму тощо допоможуть виявити потреби цільової аудиторії та обрати оптимальні шляхи розвитку інфраструктури, яких 100 % потребує кінцевий споживач.
Тож, пропоную всім, хто вже має власну справу на селі або планує її відкрити, фермерам, представникам малого та середнього бізнесу, місцевим керівникам та депутатам, активним громадянам, журналістам та експертам долучитися до розвитку потенціалу територій за рахунок активної участі в популяризації зеленого туризму.
Андрій АНІСІМОВ