23.10.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Вишгородський район збережено

Ростислав КИРИЧЕНКО: «Оновлений Вишгородський район забезпечить ефективність системи виконавчої влади»

Верховна Рада України Постановою № 807-IX «Про ліквідацію та створення районів» від 17 липня нинішнього року затвердила Вишгородський район у складі семи об’єднаних територіальних громад — Вишгородська та Славутицька міські, Димерська, Іванківська та Поліська селищні, Петрівська та Пірнівська сільські. Адміністративним центром визначено місто Вишгород.
Своїми думками щодо процесу адміністративно-територіальної реформи та планами щодо реалізації її положень ділиться голова Вишгородської районної ради Ростислав
КИРИЧЕНКО.
Вишгородський район залишається на мапі України. Залишається — в оновленому форматі, об’єднавши більше 130 тисяч мешканців Вишгородського, Поліського та Іванківського районів, а також міста Славутича.
Підсумовуючи пройдений шлях, хотів би, насамперед, подякувати усім, хто так чи інакше включився у непросту боротьбу. Ми відстоювали Вишгородський район, керуючись не стільки тим, що це — «престижно», як тим, — наскільки ефективно адміністративний центр буде спроможний забезпечувати управлінські функції укрупненого району, наскільки ефективно буде організована система виконавчої влади, наскільки якісними будуть послуги, що надаються населенню.
Яке навантаження в плані адміністративно-територіального устрою несуть сьогодні райони? У ході підготовки питання адміністративно-територіального перерозподілу до розгляду у Верховній Раді було чимало дискусій, чи взагалі райони на сьогодні потрібні, чи можемо обійтися дворівневою системою. І все ж народні депутати схилились до того, що наразі без районів система управління не зможе функціонувати, оскільки не кожна ОТГ готова взяти в комунальну власність, скажімо, районну лікарню з 1 січня 2021 року.
Крім того, це неможливо було зробити без внесення змін до Конституції — Основний Закон передбачає три рівні адміністративно-територіального устрою: базовий, яким на сьогодні є громада, проміжний, яким на сьогодні є район, а також регіональний, тобто область. Можливо, у подальшому ми і перейдемо на дворівневу систему. А зараз маємо, озброївшись чинним законодавством, реалізувати намічене.
У ході дискусій також було чимало зауважень щодо саме такого проходження реформ — чому спочатку райони, а потім фінанси, повноваження? Логіка тут проста — передачі повноважень та ресурсів повинно передувати формування спроможних до реального самоврядування громад. Крім того, разом із ліквідацією та створенням районів у Верховній Раді розглядався й інший, не менш важливий законопроект № 3614, що розмежує доходи та видатки між бюджетами районів та територіальних громад (його прийнято у першому читанні 15.07.2020 р.). Заплановано, що вже до вересня цей документ буде ухвалено народними депутатами і він дасть підгрунтя для подальшого розвитку громад, опираючись на власні переваги та місцеву економіку.
Одним із «гарячих» питань у ході обговорення адміністративно-територіальної реформи було питання надання послуг мешканцям віддалених населених пунктів — мовляв, людям потрібно буде їхати за адмінпослугами у райцентр.
Так, у Вишгороді, як у майбутньому центрі одиниці субрегіонального рівня, маємо значний перелік надання адмінпослуг. Однак, разом із тим, чимало функцій Центрів надання адміністративних послуг уже сьогодні здійснюється виконкомами селищних та сільських рад. І одне з головних завдань керівництва новоствореного району бачу в тому, щоб активніше розвивати надання таких послуг на місцях.
На моє глибоке переконання, не лише ЦНАПи повинні бути в кожній громаді, але і центри надання первинної медичної допомоги, соціальні представництва. Тому необхідно розвивати і ці напрямки. Особливу увагу в розрізі нового формування потрібно приділити проблемам зони відчуження.
У подальшому, на мою думку, зможемо також «рознести» деякі структури органів виконавчої влади на кшталт районів у великих містах — не все (і поліція, і податкова, і прокуратура, і т. д) повинно бути зосереджено в одному місці, а там, де є відповідні умови, кадри, потреби…
Щодо майна, то депутатський корпус уже кілька разів обговорював це питання з керівниками сільських, селищної та міської рад. Громади формують перелік об’єктів, які, на їх переконання, мають відійти до них із комунальної власності району. Зважаючи на прийняте рішення щодо створення укрупненого Вишгородського району, депутати ще раз ретельно розглянуть питання щодо передачі майна на чергових сесіях районної ради і приймуть відповідні рішення, щоб не виникало непідйомного навантаження на громади у зв’язку з утриманням, скажімо, об’єктів соціальної сфери.
Крім того, на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект 3651, де будуть виписані усі питання щодо правонаступництва та розмежування майна. ОТГ набудуть юридичного статусу, районними радами та райдержадміністраціями будуть проведені консультації з громадами щодо того, які об’єкти спільної власності територіальних громад необхідно передати у територіальні громади.
Яку роль у площині адміністративно-територіальної реформи буде виконувати районна рада? Районна рада є і лишатиметься органом місцевого самоврядування, який представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. У подальшому Верховна Рада передасть повноваження та ресурси новоутвореним громадам, розмежує повноваження між районним рівнем і рівнем громад, чітко визначить ресурси і всі інші питання, котрі пов’язані з охороною здоров’я, освітою, культурою, соціальним захистом та іншими сферами життєдіяльності громади, з тим, щоб забезпечити ефективність системи виконавчої влади.