22 липня у Музеї давньоруського гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника відбулася виставка офортів та ліноритів Ксенії Ковальової під назвою «Життя складається з дрібниць». Власне, це була не стільки виставка у класичному розумінні, як спілкування людей, причетних до світу мистецтва.
Для широкого загалу вишгородців ім’я Ксенії Ковальової ще нічого не каже. Це і не дивно, адже більшість свого життя вона провела у Києві, хоча і народилася саме у Вишгороді. Недарма кажуть: «Де народився, там і знадобився». Дійсно, зигзаги долі вісім років тому привели пані Ксенію знову у рідні пенати.
Що саме презентувала того дня малярка Ковальова? Передусім, свої офорти. Непосвяченим у тонкощі художнього ремесла варто пояснити, що офорти — це різновид гравюри на металі, який дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами. Працювати над офортами важко і довго. Адже тонюсінькими різцями, голками потрібно акуратно вибирати темну фарбу, залишати сірі відтінки тощо. Потрібна неабияка посидючість і витримка. Але виконаний чорно-білий офорт — це розкішна річ, яка цінувалася протягом 500 років із часу винаходу техніки створення гравюр. Офортами займалися Рембрандт, Дюрер, Гойя, наш Тарас Шевченко для виготовлення задуманого ним періодичного видання «Живописна Україна».
Ксенія Ковальова презентувала й інший напрямок свого таланту — лінорит, тобто, техніку гравюри на лінолеумі. Як відбувається народження малюнка — естампа з лінориту? Художник-гравер різноманітними різцями поглиблює потрібні лінії на ескізі малюнка. При відтиску на папір ці поглиблення залишаються світлими лініями, а інша поверхня матиме темний фон. Непроста річ лінорит. Досить зазіватися, переплутати світлі і темні лінії — і малюнок зіпсовано.
Відвідувачі виставки мали змогу помилуватися колажами, малюнками-відтисками на тканині. Що характерно: всі роботи Ксенії Ковальової мають національний колорит. А ще неприховану повагу до гордовитої птиці — гусей. Вони в неї і розмовляють, і демонструють свій характер.
Загалом, почуття творчості, покликання до мистецтва у малярки Ксенії з’явилися несподівано. У минулому успішна бізнес-вумен, статусне авто, статки — все це залишилося по той бік життя.
— Я нещодавно закінчила інститут мистецтва, — несподівано інформувала нас пані Ксенія. — Мабуть, гору взяли родинні гени, бо мій дядько — відомий художник. А загалом, я для себе відкрила наше місто по-новому — Вишгород творчий. У нас стільки талантів!
З роботами пані Ксенії детально ознайомився і депутат Київської обласної ради Андрій Пещерін, відомий широкому загалу вишгородців не лише як активний громадський діяч, але і своїм меценатством.
— Роботи вражають, — поділився думками Андрій Євгенович. — Відчувається, що вони створювалися не стільки руками, як душею. Я щиро бажаю нашій землячці — Ксенії Ковальовій нових творчих злетів і досягнень. Шанувальники її творчості, до яких тепер належу і я, будуть з нетерпінням чекати неповторних, притаманних лише їй офортів та ліноритів.
Наприкінець зазначимо, що з роботами Ксенії Ковальової можна ознайомитися у виставковій залі по проспекту Шевченка, 2-д (третій поверх).
Влас. інф.
