Чому саме з цієї фрази розпочну? Та, мабуть, тому, що Вишгородський район має свої історичні, економічні, культурні надбання і цінності. Як відомо, він був утворений у 1973 році указом Верховної Ради Української РСР.
Центром району є місто Вишгород. При цьому, вперше згадується ця назва у 946 році в літописі «Повість минулих літ» як град княгині Ольги, звідки вона правила Київською Руссю.
Сьогодні Вишгородський район є потужним осередком місцевого самоврядування Київщини та об’єднує 28 сільських рад, одну селищну і одну міську територіальні громади.
Нині в житті Вишгородського району відбуваються події, пов’язані з реалізацією другого етапу реформи децентралізації в Україні.
Так, кожен мешканець села чи міста має право на сучасну медицину й освіту, доступні та якісні адміністративні, комунальні, соціальні послуги, на гарні дороги, чисті й освітлені вулиці. Але люди можуть впливати на якість цих послуг, на селищні міські ради та їхні виконкоми. Отже, саме вони повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати усі місцеві питання і нести за це відповідальність.
Це — мета реформи децентралізації в Україні, задекларована у відповідній концепції. Але практика реалізації реформи спотворює її прогресивні гасла і сприймається жителями Вишгородського району критично і неоднозначно!
Так, проектом Постанови КМУ номер 3650 «Про утворення та ліквідацію районів» є «руйнування» нашого з вами Вишгородського району, його «звичного» укладу життя, створення певних труднощів для людей у даній місцевості шляхом ліквідації Вишгородського району і визначенням центру у місті Буча.
Власне, чому саме Вишгород, а не Буча повинен бути центром?
Розглянемо, насамперед, дві причини: соціально-побутову та економічну.
Так, у Вишгороді зосереджені місцеві органи державної влади та самоврядування: ЦНАП, РДА, суд, фіскальна служба, прокуратура, відділ поліції, виконавчої служби та інші органи влади. Це є вкрай важливим для вишгородчан — все знаходиться поряд.
Разом з тим, на території Вишгородського району розташовані потужні підприємства, які сплачують до бюджету податки.
Наш район самостійний і самодостатній. Працюючі підприємства — це робочі місця. До того ж, Вишгород — центр зосередження місцевого капіталу, інвестиційних проектів тощо. Останнє є економічною основою для всебічного розвитку та процвітання району!
То в чому загроза для Вишгородського району?
У соціально-побутовому аспекті — зосередження органів управління в місті Буча. В економічному — перенесення центру прийняття керівних рішень у м. Бучу. А отже, зосередження там капіталу, перенесення інвестиційних проектів, можливі зміни в роботі та існуванні діючих у Вишгородському районі підприємств. Що, в свою чергу, негативно відобразиться на ринку праці Вишгородського району.
Укрупнення територіальних громад, добровільне об’єднання, як передбачає реформа Децентралізації, має бути дійсно добровільним, а чи є воно таким? Хто питав вишгородчан, чи потрібна їм децентралізація саме в такому вигляді?
До вище викладеного напрошується ще одне питання. Навіщо кроїти межі районів та вносити невизначеність в адміністративно-територіальний устрій напередодні осінніх виборів до органів місцевого самоуправління? Читаємо поміж рядків…
Очевидним є та обставина, що створення Бучанської ОТГ робиться під вибори, поспіхом, «на колінці», незважаючи на думку самих місцевих громад та їх жителів! При цьому, є незрозумілим, де ж будуть проводитися ці вибори: у Вишгородському районі чи в Бучанській ОТГ? Кому ж потрібна ця невизначеність? Громадянам, що проживають у Вишгородському районі чи в місті Буча? І тут згадую давній вислів: дивись, кому вигідно.
Очевидним є прагнення провладної партії на місцевих виборах закріпити свій шалений успіх, як на президентських та парламентських виборах. Проте, безкінечні скандали та провальна і неефективна державна політика протягом часу перебування у владі, «побиті горщики» з мерами обласних центрів-мільйонників робить неможливим досягнення цієї мети в чесній передвиборчій боротьбі. То ж, створюючи під вибори адміністративно-територіальну плутанину та невизначеність, провладна команда, ймовірно, очікує «зловити рибку» в цій «каламутній воді» – у вигляді політичних дивідендів, збільшивши своє представництво в місцевих громадах.
Критично оцінюючи створення Бучанської ОТГ, звертаю увагу на невідповідність вище вказаних подій у житті Вишгородського району вимогам Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та Конституції України.
Так, статтею 4 зазначеного закону, визначені основні умови добровільного об’єднання територіальних громад.
Чатиною 1 статті передбачено, що добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов:
1) у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;
2) територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися;
3) об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області;
4) при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади;
5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання;
6) об’єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області.
Разом з тим, частина 2 статті передбачає, що адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади.
За змістом частини 4 статті, найменування об’єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.
Згідно статті 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Як вбачається зі змісту наведеної статті, обставини, перетворення Вишгородського району в Бучанську ОТГ не узгоджуються з нормами чинного законодавства України, в частині добровільності, створенні ОТГ з врахуванням істотних інтересів громадян цих територіальних громад.
Проте, я можу висловлювати лише свою власну думку з цього приводу, а точку в цьому питанні може поставити лише суд.
Лілія СТУПАК (ЖЕВЛАКОВА),
депутат Хотянівської сільської ради Вишгородського району 7 скликання
