Тарас ПАНЧЕНКО, Школа журналістики (керівник Ольга Думанська) ЦТ «Дивосвіт»

У неділю, 30-го березня, дніпропетровський «Дніпро» приймав на своєму полі київське «Динамо». Матч завершився перемогою господарів — 2:0.

Ще кілька років тому такий результат можна було б назвати сенсаційним, але зараз, з огляду на слабку командну гру і відсутність тренерської думки у стані киян, такий результат прогнозований і навіть закономірний.

У стартових складах команд обійшлося без особливих несподіванок. У обох тренерів з’явився приємний головний біль: у команд було по два «ударних» форварди. Так, Олег Блохін дав місце у стартовому складі Брауну Ідейє, напевно з огляду на дубль нігерійця у кубковому матчі проти «Металіста», а його візаві Хуанде Рамос обрав Романа Зозулю.

У першому таймі матчу ми стали свідками доволі консервативного та обережного футболу у виконанні команд. І зрозуміло, адже для обох команд це був дуже важливий матч, перемога в якому означала б наближення команди-переможниці до чемпіонства.

Та захист «Динамо» припустився кількох грубих помилок, що призвело до двох голів у ворота киян, у той час як атакуючі гравці київського клубу спромоглися лише на один удар у рамку воріт Дениса Бойка. Як наслідок — впевнена перемога «Дніпра» 2:0.

Виникає логічне питання до гравців та тренерського штабу: як із такою грою можна боротись за медалі?

Перевага дніпрян у першу чергу пояснюється присутністю грамотного, тактично підкованого тренера в команді. Хуан де Рамос у цьому матчі порадував нас тактичними ходами.

Роман Зозуля, що періодично відтягувався на позицію під нападником, даючи можливість виходити на «вістря» атак півзахисникам. Саме така гра й призвела до дублю вінгера «Дніпра» Матеуса.

Захисники ж дніпрян часто-густо ловили динамівців у так звані «офсайдні пастки». Кияни ж у цьому матчі грали за тактикою, подібною до тактики луцької «Волині». Це флангові проходи й подачі у карний майданчик в розрахунку на фактурних форвардів, та жорстка силова боротьба.

Дивно, що з таким підбором гравців, а в «Динамо» він один з найкращих у Прем’єр-лізі, київська команда грає у таке собі «бий-біжи» на український лад. І якщо такий футбол давав результат з «середнячками» та аутсайдерами, то з лідерами така тактика не проходить.

Доволі багато дров наламали голкіпери обох команд. Андрій Рибка «спіймав облизня», коли, вибиваючи м’яч із рук, влучив прямісінько в Матеуса, але благо для Олександра, що все обійшлось — м’яч після цього удару не влучив у ворота.

А про помилку його візаві Дениса Бойка стало відомо навіть людям далеким від футболу. Денис ледь не зніс голову свому колишньому одноклубнику Олегу Гусєву. Олег у свою чергу зобов’язаний життям Джабі Канкаві, який першим підбіг до Олега і надав невідкладну допомогу.

Джаба — герой не тільки цього матчу, а й, напевно, усього чемпіонату. Хотілося б, щоб таких людей було більше не лише у футболі, а й просто у нашому житті. Хай Господь береже його та всю його сім’ю.

 

Цей матч залишив багато запитань, адже наслідком такого результату та кволої гри могла стати важка кубкова гра в Харкові, адже не всі футболісти встигають відновити сили за такий короткий термін. Але вже домашня гра з «Шахтарем» має розставити всі крапки над «і».