— Герої вистави вийшли на поклон
— Інна Шубко: «Два фільми, гра відомих акторів, а наші — таки найкращі»
— Надія кисляк дякує звукорежисерам Аліку Горохову й Арсену Триморушу
— Герб ВРГ «Інтелект»
— Авторка куліси-гравюри Аліна Канішевська
— «Запалюють» наші дівчата. Справа — хореограф (вчитель Світлана Бєльченко)
— «Химеон, проси!..»
— Сватання у Сірків
— «Води!..»
— «Тут, може, собачка походив»
— «Мамінька, папінька, благословіть!»
Марина КОЧЕЛІСОВА
ФОТО — Дмитро ЮРЧЕНКО, спеціально для «Вишгорода»
Писати цю статтю розпочала іще 14 лютого, у День святого Валентина. Назву обрала відповідну «Я люблю тебе, ІНТЕЛЕКТ!» Та події в Україні не залишали місця для розлогого есе.
Між тим, в «Інтелекті» вирувало життя. Мета і завдання нещодавньоготижня педагогічної майстерності вчителів початкових класів були просто-таки перевиконані — участь у конкурсах, олімпіадах, іграх, ярмарках і змаганнях узяли практично всі учні початкової школи.
Достатньо було пройтися коридорами і класами, щоб у цьому переконатися..
Виставки колажів («Я так її, я так люблю мою Україну…»), аплікацій («Віночок вити — життя любити»), фотографій («Подорожую Україною»), кращих зошитів і газет («Кожна дитина – талановита»), листівок і солодощів, ляльок-мотанок і декупажу майстер-класів («Творимо красу разом», «Солодкий букет» тощо).
Рухливі ігри, естафети і танці на перервах («Будемо радісні й здорові, спритні, дужі та бадьорі», «Класична музика», «Весела перерва»). Відкриті уроки, вікторини («Флора і фауна України», «Ми пам’ятаємо тебе, Тарасе», «Ім’я Шевченка стукає в серцях»), екологічні проекти («Місто для птахів»), паради переможців олімпіад («Ти зможеш, якщо зміг я», юних знавців рідної мови), міжнародних і всеукраїнських конкурсів («Кенгуру», «Русский медвежонок», з української мови ім. П. Яцика, «Лукоморье») та кращих спортсменів гімназії («Діти — олімпійська надія України»).
І на завершення — День національного костюма та гала-концерт «З Україною в серці».
Відповідальні за всю цю рукотворну красу — заступник директор з навально-виховної роботи Валентина Оверченкол, вчителі і батьки учнів Діна Корнакова, Ірина Волкотруб, Наталія Янченко, Ольга Поверга, Галина Старкова, Світлана Шатілова, Любов Пироженко, Галина Панченко, Світлана Качкан, Наталія Лазарєва, Ірина Пономаренко, Тектяна Уманець, Ірина Єременко, Наталя Тищенко, Катерина Ліпенко, Інна Долобан, Олена Стеблян, Валентина Черткова, Тетяна Бурикіна, Валентина Форостова, Людмила Бурдейна, Олена Калмикова — із задоволенням працювали разом з дітьми, демонстрували районному методичному об’єднанню підходи і методи роботи з обдарованими дітьми (круглий стіл провела методист РМК Тетяна Т
кач) та підспівували й аплодували першачкам, друго-, третьо-, четвертокласникам і… бабусям, які вийшли на сцену і так затягли українських народних пісень, що втриматися від оплесків було неможливо.
Малеча з гарним настроєм, за ручку з мамами, вибігла із зали. А туди вже спішили старшокласники — за… двома зайцями. Ні, пухнастих вуханів у залі не було — там грали виставу за однойменним твором Михайла Старицького.
Щоправда, це була не вистава, а, скоріше, скетч, капусник, бенефіс УСІХ виконавців. Запевняю вас, що поруч із неперевершеним Голохвастим (Ігор Бобошко, 11-Б) був не менш неперевершений Сірко (Ярослав Піскун, 10-Б), якого не одразу впізнали вчителі, директор і завучі. А під час неперевершеного виконання Пронею (Аня Смоляренко, 10-Б) «Если вам немного за 30» на сцені «запалювала» Химеон (Марія Баша, 11-Б) — з віником-«мікрофоном» і віником-«гітарою» в руках.
З неперевершеними друзями Голохвастого — Франтом (Юрій Мазур-Федорчук, 11-Б) і Пляшкою (Іван Хмеленко, 11-Б) змагалися у акторській майстерності Парубок 1 (Дмитро Козак, 11-Б) і Парубок 2 (Ярослав Терещук, 11-Б), а із голосистою Секлетою Пилипівною (Марія Перегонцева, 10-Б) — тихенька й налякана «Мамінька» Сірчиха (Татев Мктрчян, 11-Б).
Музичні номери — один кращий за інший: «танок-зустріч» Галі Лимерівни (Валерія Шекрстньова, 9-В) та Голохвастова , «метелиця» Лимерихи, Галі та її подружки (Даша Педяш, 10-Б), модерновий танок «пансіону» (ансамбль «Зорепад» /5-ті класи/, керівник Світлана Бєльченко), східно-сучасний танець, у якому легкі пальці Сірчихи невагомими метеликами літали навколо її кумедного чепчика!
Танцювальні композиції та репліки (— Не знаю. — Вчи текст) і декорації демонстрували таланти режисерів-постановників (вчитель Світлана Бєльченко та педагог-організатор Ірина Радченко, а музичний супровід — професійність двох серйозних юнаків за комп’ютерами (Алік Горохов і Арсен Триморуш з 8-Б)!..
Декорації робили «з того, що було». Самовар, вишиті серветки і штучні квіти. Мереживне «вікно» та фотографії головних героїв на задній кулісі. «Крісло» з двох стільців під покривалом плюшевим і «диван» із чотирьох — під «леопардовим». Суміш традиційних і сучасних костюмів, «каре» стільців уздовж стін на три боки від сцени, чорно-біла гравюра Узвозу на Поділ (Аліна Канішевська, 11-А).
Фінал був казковий: після драматичних і смішних сцен — повна ідилія. Всі закохані, всі танцюють. Причому так, що заслужена Проня Прокопівна гімназії (заступник директора з навчально-виховної роботи Надія Кисляк) блискуче зіграла уривок «прийому кавалєра» — а вчителі вирішили поставити «спектаклю» під назвою «… років по тому».
Як сказала директор гімназії Інна Шубко авторам і виконавцям: «Ви додали нам такого позитиву, що до школи хочеться іти навіть у вихідні. Гарну ми все-таки обрали професію…»
