22.10.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

День Пам’яті Національних Героїв

«Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик,
Так з-під землі бомбить шалено…»
(Іван Драч)
Про що так важко говорить травень 2020 р. місту, нам біля Тараса, 159-их роковин його повернення-перепоховання в рідну землю? Якось стається в нашій історії: травень – один із найтрагічніших… Величний і трагічний… Так наголошується у виступах представників громадськості, «Просвіти» ім. Т. Шевченка, Конгресу українських націоналістів, Клубу інтелігенції — організаторів дійства.
Саме словами видатного нашого мислителя і політика (польського роду!) В’ячеслава Липинського можна висловитись і про великих українців – борців за нашу свободу: «Величчю своєю, а не брудом притягнуло мене ще в ранній молодості до себе українство…» І не випадково в епіцентрі спілкування — Він, Поет і Пророк, як найвеличніший наш національний Герой на тисячоліття…
В час арешту Поета у квітні 1847 р. тисяча українців стали на шлях Опору каторжній імперії. Офіцер і вчений Микола Головко – один із цієї тисячі – відстрілювався від жандармів у час арешту, останню кулю пускає у свою скроню… Т. Шевченко за І. Франком зробив для української свободи більше як п’ять озброєних до зубів армій…
25 травня 1926 року у Парижі від підступних пострілів (7 куль!) большевицького агента поліг один із провідників Української національно-визвольної революції Симон Петлюра – доповідає зібранню педагог, історик Валерій Луб’яний.
Про організатора найбоєздатнішої частини армії УНР корпусу Січових Стрільців, першого голову проводу ОУН Євгена Коновальця, котрий поліг від міни підлого більшовицького агента через 12 років 23 травня 1938-го, говорить провідник районної організації КУН Валерій Сидорчук.
Автор цих рядків нагадує присутнім слова видатного поета О. Пушкіна… В російській історії три світлих п’ятна… Булавін, Разін, Пугачов… В Україні таких постатей десятки… Кошовий війська Запорозького Низового Кость Гордієнко (травень 1733 року) був в опозиції до гетьмана Мазепи за лояльне ставлення до імперії, та перемагає свою неприязнь… К. Г. усе життя стверджує: «Не вірте Московському словоблуду», усе життя виковує у своєму серці ідею справедливої України. Маловідома героїчна постать митрополита Української церкви Арсенія Мацієвича, якого за протести проти сатанинських заходів Єкатерини ІІ живцем замурували у в’язниці (1772 року). В Україні досі не розроблена доктрина «Українська національна культура», де були б сконцентровані відомості про наших діячів, як великий письменник і громадянин Микола Хвильовий (вчинив самострату 13 травня 1933 р. в знак протесту проти геноциду українців 1932-1933 рр., влаштованого більшовиками). Прикро, що проголошене ним гасло «Геть від Москви!» так запізно доходить до багатьох із нас…
Степанія Сідляр згадує про кількох героїчних українських жінок як героїв… Поетеса Олена Теліга в Києві в зубах німецьких нацистів організовує український Опір і йде на Голгофу принципово разом із арештованими, хоча мала можливість уникнути смерті…
Голова Луганської обласної «Просвіти» нагадує: характер московського імперіалізму лишається незмінним — агресія, віроломство, антиукраїнство… Згадуються ще десятки величних і трагічних митей життя видатних… Головнокомандуючий УПА генерал Роман Шухевич (коріння його роду – від запорожця Шуха) гине у бою з енкаведистами у 1950 р. Видатний поет і воїн Олег Ольжич закатований нацистами у концтаборі Саксенгавзені в 1944 р. Без Доктрини відсутня належна увага в культурному обігу і дані про талановитих композиторів – Остапа Нижанківського, розстріляного польськими шовіністами сто років тому. У травні 1979 року від агентів Москви загинув геніальний композитор Володимир Івасюк…
Про згаданих відомих, невідомих і зовсім незнаних героїв провів панахиду отець Богдан. Розмова частково набирає характеру нечисленного, але народного віча. Громадський активіст Микола Юречко роздумує вголос, як нам діяти у складній ситуації реваншу антиукраїнських сил — тільки гуртування людей доброї волі. Партії і партійки, наобіцявши сім мішків гречаної вовни, десь заглухли у корупційних нетрях… Відновлюймо єдиний Рух України.
Присутні хвилиною мовчання пом’янули офіційних неординарних особистостей Вишгородщини, які безкорисно утверджували справедливу Україну в часи Рухівської революції, – Володимира Комашкова, Олега Жуковського, Анатолія Клименка, Якова Клименка, Василя Клименка, Віктора Ластівку, Віктора Решетника (димерчанин), Івана Гришука, Миколу Бондаренка, Юрія Степанюка (Нові Петрівці), Сергія Прокопенка, Кузьму Грищенка (Хотянівка), Петра Крутенка, Валентина Карпенка… Героїв Небесної Сотні: Ігоря Пехенька, Володимира Кіщука. Полум’яніючі квіти пам’яті покладені на могилу видатної особистості, почесного громадянина міста, знаного багатьма Богдана Павліва, який одійшов до Царства Небесного 23 травня 2005 року. Хто впав за волю, той не умира!
Олександр ДРОБАХА