Минулої середи у малій залі адмінбудинку відбулася нарада з питань децентралізації за участі голови районної ради Ростислава Кириченка, групи депутатів та окремих громадських активістів. Доповідав Дмитро Ликов, колишній головний архітектор району, пізніше — керівник підрозділу Київської облдержадміністрації, образно кажучи, батько проекту поділу району на об’єднані територіальні громади. Дмитро Ігорович довго і оптимістично розповідав, якими семимильними кроками просувається процес децентралізації в області, які є перспективи утворення нових ОТГ, районів тощо. Втім, у доповідача дещо не ладналося з офіційною статистикою, бо Київська область пасе задніх по Україні, але це дрібниці. Особливо гальмування децентралізації відчувається у так званому «золотому поясі» — районах навколо Києва.
Яка ж ситуація із децентралізацією склалася у Вишгородському районі? Днями у соціальних мережах з’явилися документи з позитивними висновками облдержадміністрації щодо намірів громад сіл Нові Петрівці і Старі Петрівці об’єднатися в одну територіальну громаду. Тобто, область дала «добро». Але це рішення порушило всі попередні плани розділу району. Тому і не дивно, що зараз розпочалося активне педалювання лютізького питання керівними колами району, які так чи інакше пов’язані з Лютежем — кузнею кадрів району. Є думка приєднати до Петрівської ОТГ с. Лютіж з Гутою-Межигірською. Бо у складі Димерської ОТГ Лютіж буде рівним серед бідних, а в елітній громаді хоч і на правах бідного родича, але ж біля скрині з грошима. А от громаду с. Синяк є намір відправити слідом за Гаврилівкою до Бучанської ОТГ.
Не все гаразд і з проектом утворення Димерської ОТГ. Наприклад, с. Демидів не має бажання туди входити, бо була перспектива долучитися до Вишгородської ОТГ, доки Петрівська ОТГ не перекрила туди дорогу. Не додає оптимізму і той факт, що Димерська ОТГ ніколи не буде самодостатньою, а з року в рік сидітиме на дотаційній голці.
З демаршем самостійників-петрівчан, які не побажали об’єднатися з районним центром, до Вишгородської ОТГ можуть увійти лише Хотянівка (з Осещиною) та Новосілки. Громади сіл від цього союзу лише виграють, бо бюджет Вишгорода виглядає солідно. І остання лівобережна майбутня
Пірнівська ОТГ — теж об’єднання в нікуди, як і Димерська ОТГ. Про її самодостатність і мови не може бути. Звідки з’являться надходження до бюджету ОТГ, коли немає нових підприємств? Мало того, ще й акциз тепер частково забиратимуть звідти в центр.
У розрізі цих сумних подій і виникають слушні запитання. З якою метою Київська ОДА у турборежимі приймає скороспілі рішення по створенню ОТГ? Для чого «стратеги» з Мінрегіонбуду (а в народі — Мінрегіонрозгрому) тупо ламають райони України? Щоб відзвітувати перед МВФ і за це виканючити чергові кредити? Не так здійснюються реформи у цивілізованому світі. У Польщі, наприклад, адміністративно-територіальні перетворення тривали більше десяти років: зважено, з урахуванням найдрібніших нюансів. Вірно сказав на нараді депутат районної ради Василь Яковенко: «На Сході Україну не вдалося знищити, так тепер розвалюють ізсередини!» У адекватних пересічних людей і виникає запитання: для чого ламати Вишгородський район, якщо як мінімум дві з чотирьох ОТГ будуть дотаційними? Де здоровий глузд?
Нарада завершилась тим, що вирішено було донести «свіжу» інформацію в ОДА, отримати паспорти громад, побачити бюджетні калькуляції тощо. Хоча треба чесно сказати — районна рада нічого не вирішує. Вона не є учасником децентралізації. Можна надувати щоки, гнівно тупотіти ногами, але від цього нічого не зміниться — все вирішено без нас і не на нашу користь.
Володимир ТКАЧ