22.10.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Щасливчиків чекають скарби принцеси Оди

Матінка-природа подбала про ландшафт околиць Вишгорода таким чином, що навколишні яри і балки, пагорби і шпилі століттями слугували русичам ідеальними оборонними редутами, майданчиками для зведення курганів, капищ першовірів тощо. А ще ця сакральна територія підходила для облаштування потаємних схованок для скарбів. Земля — супернадійний сейф для зберігання нетлінних коштовностей на кшталт золота, срібла, смарагдів, сапфірів та інших самоцвітів. За трьохсотлітню історію розвитку Вишгорода у його драматичні моменти неодноразово вночі у місячному сяйві заможні містяни заступами копали схованки під ковані скрині, шкіряні лантухи, глечики та шкатулки. У нашому випадку мова піде про таємничий князівський скарб, який вірогідно знаходиться у нашій землі.
Після смерті Ярослава Мудрого між його синами розпочалася боротьба за київський престол. Спочатку його успадкував старший син — Ізяслав. Його дружина — німецька принцеса Гертруда доклала усіх зусиль, щоб влада чоловіка була непохитною. Освічена і рішуча жінка залучила у союзники польського короля Болеслава ІІ. Але, як з’ясувалося, цього було замало. У боротьбу за титул Великого князя Київського вступив четвертий син Ярослава Мудрого — Святослав, на той час очільник Чернігівського князівства. І, що цікаво, у нього другою дружиною була теж німецька принцеса — Ода. Ось так і розпочався герць двох німкень за владу у Києві.
Ода Штаденська була родом із Швабії — серця Німеччини і доводилася племінницею тодішньому імператору Генріху VI. Майбутня київська княгиня виховувалася у знаменитому Санкт-Галленському монастирі у дусі скромності і високої моралі. Разом з тим вона отримала блискучі знання з літератури й історії, тому на Русі Ода прославиться як видавець збірок богослів’я, повчальних візантійських творів тощо. А от її суперниця — Гертруда була повною протилежністю: еліт-гламурна дама, вишукано одягнута по останній моді, теж високоосвічена і з неабияким дипломатичним хистом. У вигнанні їй довелося несолодко, бо германський імператор був за Оду, поляки теж крутили носом, папа римський теж за Оду, бо він — її дядько, чехи — проти, бо королева — донька Святослава. І все ж фортуна їй посміхнулася: Святослав загинув, і вигнанець Ізяслав рушив з ляхами на Київ. Овдовіла Ода зрозуміла, що пощади не буде, і прийняла рішення повернутися з маленьким сином Ярославом на Батьківщину.
Від’їзд княгині залишився б в історії непомітним, якби не одне «але». Справа в тому, що від загиблого чоловіка їй залишилася величезна княжа казна. Його брати-претенденти у Києві не проживали, а Ізяславу з Гертрудою залишати цінності якось негоже. Вивезти все багатство жінці-іноземці було не під силу, тому більша частина казни щезла у таємній схованці і вірогідно — у районі Вишгорода.
Чому саме тут? Ода не могла рухатися на захід по звичній прямій дорозі, інакше нарвалася б на Ізяслава з Гертрудою. Обминати південним краєм теж було небезпечно через ватаги кочівників. Єдиний безпечний шлях — через Полоцьке князівство, прикриваючись прип’ятськими болотами. Дорога на північ розпочиналася з Вишгорода. Цілком ймовірно, що на його околицях і було розділено казну: габаритні коштовності як посуд, зброя, злитки золота-срібла — у тайник, а монети, прикраси — у подорожні сумки…
Сьогодні скарбами принцеси Оди розпоряжається земельний дух, хранитель всього, що приховано чи загублено, — Дід Хабар. Про цей таємничий і загадковий образ добре знають професійні шукачі скарбів та артефактів війни.
І який би у вас суперметалошукач не був, ви нічого не знайдете без благословіння Хабара. Щоб призвати удачу, шукачі у ямці дарують діду цукерки, монетки, сигарети і навіть сто грамів. Але тут треба пам’ятати — Хабар любить випити першим.
Скарби Оди чекають на щасливчиків. А такі шукачі є. Дух пригод і азарту завжди жив у людині, а значить, і тема пошуку скарбів — вічна. Дивись, у кого світла душа, і привидніється загадковий вогник вночі, димний шлейф або блукаючі світлячки. Значить, скарб поряд.
Володимир ТКАЧ