24.10.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

9 листопада — День української писемності та мови

«Мова — одна з основних ознак нації. Мова — фундамент культури. Рідна мова — найдорожчий скарб народу. Рідна мова — підвалина інтелекту, рідна мова — основа патріотизму. Рідну мову має берегти, розвивати кожна людина. Умирає мова — умирає культура. Умирає культура — припиняється прогрес…»
Олекса Тихий, правозахисник,
15 років провів у радянських таборах.
Історія української мови, як і української нації взагалі, надзвичайно трагічна. Такого геноциду, знищення не зазнала жодна мова світу! В історії цивілізації не було такого явища — переслідування за мовною ознакою.
Влада Російської імперії за більш ніж 300 років видала 479 законодавчих актів на заборону української мови. Обмеження, постійні дискримінації тривали й за радянських часів. Сподівання, що революція 1917 року відкриє простір для всебічного розвою національного життя, виявилися марними.
Світло блиснуло й згасло в червоно-кривавому мороці. Розпочався геноцид українського народу. Особливо постраждала інтелігенція. Скільки талановитих поетів і письменників, патріотично налаштованих українців поглинули Колима, Соловки, мордовські нетрі!
Шкода, що й уроки незалежної України деяким українофобам муляють питання мови та національної ідентичності. То хто ж ми є? — з гіркотою запитує в одній із радіопередач відомий письменник.
А наш народ талановитий. Споконвіку цінував рідне слово за влучність і мудрість.
Народ скаже — як зав’яже.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Пташка красна своїм пір’ям, а людина — своїми знаннями.
Гарно вчити того, хто хоче все знати.
Треба знати, що де сказати.
На язиці густо, а на ділі пусто.
Розумний научить, а дурень намучить.
Не купиш ума, як його нема.
До булави треба голови.
Ольга ДЯЧЕНКО,
почесний громадянин міста