28.10.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Театр-школа «МоноФон» запрошує

Заняття акторською майстерністю – це найкращий спосіб пізнати себе, позбутися багатьох комплексів та стати вільним. У цьому переконана режисер Уляна Данилюк.  
Тут можуть займатися люди будь-якого віку та фаху, адже інколи і дорослим хочеться приміряти на себе зовсім іншу роль чи модель поведінки у суспільстві. 

Чи любите ви театр так, як люблю його я, Уляна Данилюк? Якщо так — запрошую до нашого театру!
Гра є природним станом людини. Граючись, діти вчаться жити. Дорослі, які недограли у дитинстві, опиняються у дорослому житті неприлаштованими до виходу із зони комфорту. Адже соціальна діяльність — це постійні стрибки за свої можливості, які потребують певного рівня адаптивності. Деякі дорослі «дограють» у зрілому віці у своїх родинах, на роботі, влаштовуючи шкідливе дозвілля, — таким чином, гра постає як спо­сіб існування…
Гра — основний елемент мистецтва театру, який через неї стає певною формою суспільної свідомості. У театрі відбувається відтворення життя у формах са­мого життя. Вираз цей умовний, оскільки сценічна гра є лише імітацією форм життя, а не їх прямим відтворенням до дрібниць, інакше довелося б насправді вбивати, спати, вішатися на підмостках. Водночас цей вираз, попри всю умовність, є досить точним, оскільки гра на сцені наслідує життя в його основних формах. Насамперед це стосується відтворення сутності людини. Адже характер особистості розкрива­ється в театрі саме так, як і в реальній дійсності — через систему вчинків, емоційні стани, процес мислення тощо. В цьому сенсі можна говорити про терапевтичну дію театру на людину.
Що ще важливо знати про природу театру? Специфічність театральної мови полягає передусім у тому, що вона синтетична, тобто театр — це синтез видовищних мистецтв. Людина, яка займається театром, постійно розширює свій спектр знань у різних площинах мистецької діяльності людства таких як література (у вигляді п’єси — художнього тексту, при­значеного не стільки для читання, скільки для розігрування на сцені); образотворче мистецтво (театр, як мистецтво видовищне, зорове, спи­рається на необхідність організації простору сцени, рухаючись за загальним законом живописної композиції; тривимірність простору примушує враховувати і особливості скульптури); музика та вокал (навіть ті вистави, в яких немає жодної музичної фрази, будуються за законами темпу, ритму, контра­пункту, інтонації та іншими суто музичними особливостями); мистецтво декламації (сценічна мова), ужиткове мистецтво (костюми); хореографія та пластика; декорація та сценографія (адже вони можуть бути не лише тлом для дії акторів, а самостійними образними вираз­никами конфлікту, основної думки п’єси, збагачуючи таким чином образ вистави в цілому).
Неймовірно важливу частку роботи актора займає психологія. Адже вивчення певних психотипів людей, розуміння істинних причин їх вчинків — це ключі для роботи над образом та корекції і профілактики особистих психологічних травм.
Отож, що ви отримуєте, займаючись театральним мистецтвом? Засвоєння основної термінології, знайомство зі специфікою образної мови: жест, міміка, рухи, мовлення. Формування елементарних навичок акторської майстерності методом створення показів, вистав, виходів на глядача. Розвиток цілісного театрального мислення та розуміння єдності драматичної дії, художнього слова, пантоміми, хореографії, живопису, музики. Включення у колективну творчу діяльність. Профілактику та реабілітацію складних психологічних станів. Вміння емоційно сприймати образний зміст спектаклю, висловлювати свої враження в процесі сприймання театрального мистецтва.
Тож, запрошую всіх охочих до дорослої групи «15+» на заняття у Театр- школу «МоноФон» у ВРБК «Енергетик». Тел: (096) 239-74-38, режисер театру, художній керівник дитячого інклюзивного театру «Perfeco in Kilaba» Уляна Данилюк.