Про децентралізацію у Вишгородському районі мова йде вже впродовж чотирьох років. За цей час було накреслено декілька варіантів утворення об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Спочатку планувалося п’ять, потім одна у межах району, але остаточний проект передбачав три ОТГ. Власне, це лівобережні села з центром у Пірново і Вишгородська ОТГ у складі сіл Хотянівка, Нові і Старі Петрівці, Лютіж з Гутою Межигірською, Демидів, Синяк і Козаровичі і нарешті третя ОТГ — Димерська із селами північної частини району. Але на початку жовтня всім стало зрозуміло, що все пішло шкереберть.
У ході громадських слухань, а потім рішень сесій Новопетрівської і Старопетрівської сільських рад було вирішено створити Петрівську ОТГ. Таким чином, на теренах району вимальовується елітна ОТГ у складі двох багатих і самодостатніх сіл. Петрівчани чітко дали зрозуміти, що слабкі партнери їм не потрібні і вони не бажають витрачати значні кошти на вирівнювання ситуації в убогих селах. Периферія нехай живе за своїми статками. Пригадується, як кілька років тому один з петрівських очільників гордовито заявляв на нараді в області, що у нього такий бюджет, що може купити кожному жителю села по дві дублянки.
Дійсно, соціально-економічний шлюб двох громад — це союз багатих. Це лише у казочках принц одружується на бідній Попелюшці. У житті все інакше. Але чи гарантуватиме петрівський достаток безхмарне існування ОТГ? Дуже добре знаючи ментальність петрівчан, амбітність їх очільників, можу передбачити, що першим каменем спотикання може бути розподіл бюджету між селами. Оскільки кількість населення різна (у Н. Петрівцях — близько 12 тис., у С. Петрівцях — 3 тис.), то й структура ради ОТГ може бути незбалансованою, і депутати від Н. Петрівець у ній матимуть більшість.
Наприклад, у С. Петрівцях захотіли побудувати сквер у центрі села, який вже давно там проситься, але депутатська більшість ради заперечує, бо, мовляв, є більш нагальні проблеми, як, скажімо, добудова новопетрівського дитсадка. І як тут бути?
Хто цікавився західним законодавством, той очевидно пригадає, що у Договорі про функціонування Європейського Союзу закладено принцип гармонійного розвитку, який передбачає розподіл більшості бюджету на менш розвинуті регіони. Але Н. Петрівці — не Брюссель та і С. Петрівці — далеко не Тьмутаракань. Хочеться вірити, що всі відносини будуть відрегульовані формулою розміру видатків бюджету за різними параметрами як, скажімо, кількість населення, територія, економічний стан тощо. Головне, щоб у елітній, так і проситься слово — кошерній ОТГ кожен не тягнув ковдру на себе і правила гри були чесними для всіх. Ми ще не бачили «Конституції» — статуту ОТГ, програми соціально-економічного розвитку, які там пріоритети й черговість видатків, але хочеться вірити, що це буде не гібридне об’єднання.
Чотири роки процес децентралізації буксував у районі. Причини відомі: небажання сільських еліт, їх покровителів втрачати реальну владу. А влада надавала можливість розпоряджатися найдорожчим, що є у районі, — землею. Саме через земельні протиріччя, пам’ятаю, не були створені ОТГ у таких приміських селах, як Підгірці, Ходосів, Чабани, Гатне, Віта-Поштова. У нашому випадку хтось із двох сільських очільників має поступитися земельними питаннями.
Питання наступне: хто займе крісло голови Петрівської ОТГ у «білому домі» по вул. Свято-Покровській, 171? Амбітність петрівських очільників відома всім. Хтось має тримати булаву, а хтось з погонами старости видавати з діловодом довідки. Втім, можна очікувати і сюрпризи з новими фігурами.
З кадрами у новій ОТГ проблем не буде, бо в обох Петрівцях проживає маса грамотних, досвідчених фахівців, які працюють у столичних серйозних компаніях, на державній службі. Була б гідна зарплата.
При створенні ОТГ часто виникає запитання: чи зникає при цьому корупція? Ні, шановні, вона теж децентралізується, але боротися з нею на місцевому рівні набагато легше. У раді ОТГ буде помітно, який депутат і що лобіює, що притискує, який має з цього зиск. У селі знають навіть, який борщ у сусідки.
Отже «весілля» багатіїв — відбулося. Вищезгадана схема децентралізації у районі наказала довго жити, лопнула мов мильна бульбашка. Вишгороду залишилася лише Хотянівка. Не може Лютіж до нього пригорнутися — Петрівська ОТГ по суходолу перетинає кордон. А заморської території, як у Франції — тихоокеанське Таїті — законом не передбачено.
Відрізаним селам залишається єднатися з Димером, якому не позаздрити, бо до складу ОТГ увійдуть депресивні села, які не мають перспективи. Уздовж 20-30 останніх років у багатьох з них не робилося жодних інвестицій. Колись там були радгоспи, які давали роботу, тепер — пустка.
Але як би там не було, а процес децентралізації все ж пішов. Петрівчани вчасно допетрали, що у 2020 році ніхто їх питати не буде, а примусово приєднають до тих, до кого треба. Ось і встигли вскочити на підніжку останнього вагона.
Володимир ТКАЧ
