28.03.2024

Вишгород Газета ONLINE

Вишгород – офіційний сайт газети, новини сьогодні, архів. ONLINE

Мир — ціною капітуляції?!

Мир — ціною капітуляції?!

Андрій ПЕЩЕРІН, депутат Київської обласної ради:
Шановні вишгородці!
Хочу висловити свою громадянську позицію стосовно однієї з головних політично важливих подій, що сталася на цьому тижні, — категоричне несприйняття підписання Україною на тристоронній контактній групі в Мінську так званої формули Штайнмайєра, яка є неприхованою здачею національних інтересів і початком капітуляції України в російсько-українській війні, загрозою національній безпеці, територіальній цілісності та державному суверенітету України.
Чому?
Перше. Що ж таке формула Штайнмаєра?
Ніякої фіксованої «формули» не існує. Вся ця формула надиктована представниками російського МЗС і базується лише на усній пропозиції під час однієї із зустрічей (до речі, сам президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр про такий ДОКУМЕНТ жодного разу не заявляв).
Наразі згідно із соцопитуванням, 2/3 українців взагалі не розуміють, про що йдеться.
Дослідив цю тематику і дозволю собі трохи роз’яснити.
Йдеться про про такий порядок вирішення конфлікту:
— припинення вогню
— розведення військ
— ухвалення парламентом закону про амністію бойовиків
— проведення виборів під егідою ОБСЄ (читай — під дулами автоматів бойовиків і їх кураторів)
— вступ в дію нового закону про особливий статус безпосередньо з дня виборів
— лише після цього — виведення військ Росії.
Тобто, якщо коротко — спочатку «вибори», а вже потім — безпека, контроль кордону, повернення нашої території й таке інше. Тобто — капітуляція!
Друге. Які небезпеки?
Підписання формули Штайнмаєра — це особливі зобов’язання України щодо прийняття нового закону Про особливий статус окремих територій Донбасу. Це є початок федералізації!
При цьому з великою вірогідністю можна стверджувати, що Парламент, який, на жаль, поки-що не є самостійним, а лише підконтрольним виконувачем волі керуючої партії, пропише в цьому законі подальші поступки України перед агресором.
Як наступний крок — відбудуться місцеві вибори (скоріш за все — дочасні) по всій території України, включаючи окуповані, без присутності там української влади, але в присутності спостерігачів ОБСЕ та озброєних бойовиків..
До чого це приведе?
На тимчасово окупованих територіях Донбасу остаточно закріпиться присутність представників терористів та кураторів із Кремля. Їх представники також з’являються у центральній владі України.
Третє. Звертаю вашу увагу на радісну реакцію росіян, бандитів та слабкої Європи (заяви Макрона).
Нагадаю, що ватажки терористичних організацій «ЛНР» і «ДНР» вже заявили, що українська влада має узгодити з ними новий закон про особливий статус Донбасу. А також, що українська влада не отримає контролю над кордоном окупованих територій Донбасу з Росією! Вони хочуть, аби працювала народна міліція, щоб була власна судова система. Будуть самі вирішувати, яка мова є офіційною, самі визначатись, ідуть вони в Україну чи в Росію та інше.
І зараз все виглядає так, що українська влада, на жаль, дійсно на це погоджується. Ще 3 вересня міністр закордонних справ України Вадим Пристайко повідомив, що українська влада опрацьовує можливість проведення місцевих виборів по всій країні, включаючи окремі райони Донецької і Луганської областей.
* * *
Нагадаю широкому загалу читачів, що Верховна Рада минулого скликання офіційно визнала Росію країною-агресором. І тепер виходить, що окупант української землі буде диктувати нам умови, як жити далі?
Я сподіваюся, що у депутатів нинішнього парламенту вистачить здорового глузду принести мир на Cході України, але не ціною капітуляції, приниження і облизування чобота кремлівських імперців. Україна була, є і має бути не федеративною, а унітарною цілісною державою. Ні про які вибори на Донбасі під дулом автоматів бойовиків та російських найманців і мови не може бути. Розмова про вибори варта лише тоді, коли на українсько-російському кордоні стоятимуть миротворчі сили ООН. Не про формулу Штайнмайєра зараз має йти мова, а про репарації і контрибуції з Росії за зруйнований Донбас.
Тисячі кращих синів України полягли під Іловайськом, Дебальцевим, у Донецькому аеропорті та на інших ділянках АТО за ціліcність України. Так хто дав право глумитися над їх прахом, над їхніми осиротілими дітьми і матерями? Дуже хочеться, щоб людяність, здоровий глузд у відповідальних за долю України осіб взяв верх над бездумними намірами.