Рівень культури розвинутого соціального суспільства, на жаль, визначається не кількістю видатних особистостей, а числом дебілів і бидлоти. А ще — масштабами вандалізму за місцем проживання. Про нього і поговоримо.
Можливо, не всі знають, що вандали — це войовниче германське плем’я, але в історії вони залишилися символом руйнації матеріальних цінностей, створених іншими людьми. Коли дикі ватаги з Одеру захопили стародавній Рим, місто захлиснули не лише традиційні насильства, грабежі, але й погром неповторних витворів мистецтва: статуй, храмів, терм. Озвірілі германці нищили віадуки — водогони, вивертали навіть дорожні плити…
З того часу минуло більше двох тисяч років. Цивілізація досягла рівня фантастичних технологій як інтернет, освоєння Всесвіту, але дикість окремих представників гомо сапієнс так і залишилась на рівні одноклітинних примітивних істот. Далеко за прикладом не треба ходити, а досить озирнутися навколо себе і все стане ясно: потрощені лавочки, розбиті сміттєві урни, обмальовані і загажені під’їзди, понівечені ліхтарі і сіті-лайти, дерева. Прямо якийсь сатанинський треш.
Але, якщо вандали все ж були воїнами, то у нашому випадку це робить звичайна бидлота.
Звідки ця скотобаза береться у нашому місті? Це що, невдахи генетичної лотереї? Їх свідомо народжували чи це результат випадкової вагітності, зачаття у стані алкогольного сп’яніння і у підсумку — дебіл на виході? З роками він перетвориться у відмороженого упиря і буде самостверджуватися, проявляти автономні якості як мачо чи альфа-самця саме шляхом розбивання урн і сіті-лайтів.
У нашому місті — маса талановитої молоді, але вся ця еліта так чи інакше опиниться у Європі чи Штатах, де їхні знання, інформованість будуть затребувані. Ну, не приїде сюди Спілберг, щоб забрати дебіла у Голівуд, а Ілон Маск не запросить його на запуск Space X. Там місце людям тонкої душевної організації. Нам залишається співіснування з біологічним сміттям.
Матрична система подарувала кожному з нас шанс проявити себе у всій красі, проявити силу духу, волю до життя. Але, мабуть, не відморозкам, що трощать лавочки. Я знаю десятки гопників, які, лежачи на дивані з пивасом перед зомбоящиком, мріють «зрізати» бабло. Вони скиглять, що працюють на чужого дядю на ненависній роботі, виправдовуються, що живуть у скрутний час, що народилися не в тій сім’ї, не з тими батьками, а мама не оплачувала вчителя англійської і тепер немає змоги стажуватися у Лондоні, і бла-бла-бла тому подібне. Все це банальні відмазки.
Одному такому типу друзі організували роботу у Німеччині. Ні, не грати у гольф, не виконувати Баха і Шуберта, а водити фуру по Європі. І як він їм віддячив? У першу ж зарплату нажерся шнапсу, завів свого трака і пішов на таран шлагбаума на виїзді із стоянки. Поліція ледве вгамувала придурка. Цього швайне було видворено з Німеччини. Тепер сидить вдома, перебивається випадковими заробітками і кляне «підлих» німців. А міг привести у сім’ю тридцятку євро за рік.
Будемо відвертими — у світі немає рівного достатку для всіх. Приторно-мармеладного рожевого ілюзійного світу теж немає, як не може бути знаку рівності між адекватом і дебілом. Перші ніколи не опускають руки, другі — гундосять, ниють, бруднять навколишніх фекаліями свого розчарування.
Так чи інакше, але нам доведеться співіснувати з плем’ям бидлоти. І цю скотобазу необхідно ставити у стійло. Весь вандалізм у місті відбувається завдяки нашому вже клінічному інфантилізму, байдужості. Ну, не прийде Дід Мороз, не буде другого пришестя Христа у ваш під’їзд, щоб прибрати недопалки за бидлячим сусідом. Порядок треба наводити самим і не забувати, що відморозки — поряд. Наша ж пам’ять не на три дні, як у мультяшної рибки Дорі?
Володимир ТКАЧ