Архітектурне обличчя Вишгорода визначають, звісно, нові красені-будинки на нових житлових комплексах. Загальну картину псують лише довгобуди на вул. Шкільній, руїни колишнього ресторану «Вишгород», колишньої лазні та інші непривабливі об’єкти. Не додає шарму місту і залізобетонний паркан навколо земельної ділянки поряд із магазином АТБ. Роками ця глуха, темна територія таїть загрозу поодиноким перехожим, особливо жінкам та дітям, служить туалетом та притулком для алкоголіків і наркоманів. Бетонний мур уздовж дороги до гуртожитку і нового житлового будинку — це, по суті, надвечірній головний біль усіх мешканців цього району. Не приведи, Боже, щоб там ще облюбували засідки гвалтівники і педофіли.
Сьогодні міська влада має всі підстави розрубати цей «гордіїв вузол». Передусім, домовитися з нинішнім власником земельної ділянки про раціональне використання цієї території. Земля за бетонним муром гуляє не менше восьми років. За цей час вже можна було б спорудити якийсь центр дозвілля, торгівлі, відпочинку тощо.
Зараз головне — зробити так, щоб територія за своїм призначенням використовувалася раціонально, взаємовигідно — як конкретному власнику, так і широкому колу вишгородців.
Дуже хотілося б, аби міська влада та власники ділянки вирішили це питання якомога швидше.
Микола БОНДАР, вишгородець