1 вересня група вишгородських козаків здійснила історико-етнографічний похід до міста Гадяча Полтавської області з нагоди 361-ої річниці від часу підписання там Гадяцької угоди 1658 р.
Угода була укладена між гетьманом І. Виговським та Річчю Посполитою…
Козацька держава під назвою Велике князівство Руське мала увійти до складу Речі Посполитої як рівноправний член польсько-литовсько-руської (української) федерації. Але варшавський сейм при ратифікації Гадяцької угоди суттєво обмежив автономні права України.
Угода не була реалізована внаслідок опору частини козацтва, московської інтервенції та поразки І. Виговського в громадянській війні 1659 року. Виговський після цього зрікся булави і виїхав до Польщі, але гетьман Тетеря звинуватив його у зраді польського короля, і в результаті він був розстріляний поляками.
Автором тексту Гадяцької угоди вважають україно-польського державного діяча Юрія Немирича (1612-59 р. р.).
Але І. Виговський був великим гетьманом: за Б. Хмельницького — Генеральний писар (прем’єр-міністр), у 1658 році придушив повстання М. Пушкаря та Я. Барабаша, уклав згадану Угоду, розбив Московське військо в Конотопській битві 1659 р.
Місто Гадяч — райцентр у Полтавській області, на річці Псел, 24 тис. мешканців. Перші згадки у писемних паперах — з 1634 року. З 1648 р. — центр Гадяцького козацького полку. Чудове сучасне місто українського зразка. На околиці — цегляна церква Всіх святих (1836 р.), оригінальна фортечна архітектура класицистичного стилю. Старовинний цвинтар. Інша церква «Успіння пресвятої Богородиці» — зразок сучасної архітектури, сяє в центрі міста.
Привертає увагу масштабний велосипедний транспорт.
Шість років тому місцева річка Псел була повноводною, на ній діяли багато водяних млинів і гідроелектростанцій. Тепер зостався лише струмок, який можна перейти в лакованому взутті. Це мусить насторожувати людей в питанні подальших шляхів існування людства!
Анатолій МИСЬКО,
організатор походу,
адмірал-командор УК