Попри наближеність до столиці Вишгородський район завжди знаходився ніби в інформаційному вакуумі. З чим асоціюється Вишгородщина останнім часом? Хіба що зі страшним убивством активістки Ірини Ноздровської та минулорічним екологічним скандалом за участі «Гаврилівських курчат». Тим не менш, райцентр активно розвивається, поступово розбудовуючи власну інфраструктуру. Вишгород перетворюється на один із найбільших міст-супутників Києва. Яскравий приклад становлення міста — створення власного комунального підприємства «Вишгородпастранс». «Моя Київщина» поспілкувалася з міським головою Вишгорода, який погодився розповісти про ситуацію з реформою транспортної галузі в місті, проблеми, пов’язані з децентралізацією, а також плани про перетворення Вишгорода на цікаве туристичне місто.

— Олексію Вікторовичу, Київщина залишається аутсайдером із децентралізації. У чому полягає затримка зі створенням Вишгородської ОТГ?
— З початком реформи децентралізації особисто я тричі виносив на сесію питання про створення ОТГ, тричі одноголосно Вишгородська міська рада проголосувала «за». Ми направляли необхідні листи до навколишніх сіл. На жаль, депутатські корпуси дотичних до міста сіл були проти. Офіційним аргументом депутатів стало те, що не було сформовано план територіальних громад Київської області. Мовляв, ми не отримаємо фінансування, бо у нас немає планів. Це абсолютно не відповідає дійсності, ми спокійно могли створювати ОТГ. Якщо бути відвертим до кінця, моя особиста думка, що депутати цих сіл просто не хотіли відмовлятися від мандатів, тому що у разі створенні ОТГ вони втрачають свій статус, сільські ради анулюються, обираються старости та один депутат у раду об’єднаної громади.
— Чи веде Вишгород переговори про створення Київської агломерації?
— У нас було кілька нарад із Київською міською адміністрацією у форматі асоціації міст України, де збиралися голови всіх населених пунктів. На мій погляд — з цим погоджуються також мої знайомі міські голови — ставлення Київської адміністрації по відношенню до нас було зневажливим. У рекомендації вони написали, що буцімто ми користуємося їхніми благами, наші люди їздять до них на роботу тощо. Моя ж думка, що це ми робимо послугу Києву, адже левова частка працездатних людей із Вишгорода щодня їздять до столиці на роботу, вони там сплачують податки, а користуються соціальною інфраструктурою (садочки, школи, лікарні тощо) у Вишгороді. Тобто ніякого навантаження на Київську інфраструктуру вони не несуть.
Загалом Київська агломерація мала б стосуватися більше співпраці з ОТГ, адже стратегія націлена на об’єднані громади. Я добре розумію, що дана реформа несе за собою повну зміну системи оподаткування. Після створення ОТГ, якщо людина навіть працює в Києві за ідентифікаційним кодом, вона платитиме податки в своє місто. З урахуванням того, що навколо столиці знаходиться багато міст і люди з них їздять працювати в Київ, то місто втрачає багато грошей. У разі співпраці Київ буде компенсувати свої втрати податків. Це — сотні мільйонів гривень, а для маленьких міст це можливість досягати якихось преференцій від столиці.
Створення агломерації можливе десь у 2020 році, коли реформа децентралізації буде проведена примусово. Час добровільного об’єднання вже вичерпано, і я думаю, що народні депутати запустять процес примусового об’єднання громад. До того все залишиться так як є…
— Яким є туристичний потенціал Вишгорода? Чи планується реконструкція набережної?
—  У майбутньому набережна буде розвиватися виключно з прицілом на туризм. Також ми хочемо реконструювати Співоче поле, встановити велику естрадну стаціонарну сцену. Ми вже це обговорювали з організаторами різних фестивалів, вони навіть приїжджали, аби оцінити локацію. На їх думку, це — грандіозний проект, адже Вишгород знаходиться близько до Києва. Співоче поле у нашому місті — поряд із Київським водосховищем, і тут велика набережна, тобто організатори висловили своє зацікавлення у проведенні тут фестивалів. Окрім того, 5 спортивних об’єктів, такі як волейбольний майданчик, футбольні майданчики зі штучним покриттям, тренажерні локації також будуть доступні тут. Тобто у нас створюватиметься проект «Набережна здорового способу життя».
У планах є і створення льодової хокейної арени. Колишній голова КОДА (Олександр Горган — ред.) започаткував ідею масштабного комплексу Центру Української Молоді, проте це дуже дорогий проект, поки що він знаходиться лише у планах. Якщо ж говорити про набережну, то вона не матиме громіздких об’єктів: вона — прогулянкова і взагалі є культурно-історичним ареалом.
Зараз ми вже демонтували там декілька кафе, тому що на в’їзді на набережну планується зробити фотозону. Там уже працюють флористи та архітектори, там планується висадити квіти та створити маленьке озеро. Усе це повинно привабити туристів.
Зважаючи на славетне історичне минуле Вишгорода, ми спроектували ще одну архітектурну новинку для набережної. Ми вирішили встановити скульптури усіх князів Рюриковичів, адже Вишгород — князівське місто. На мою думку, людям буде цікаво подивитися, сфотографуватися та почитати трішки інформації про наших пращурів.
— Зараз Вишгород активно розбудовується. Чи є незаконні забудови на території міста, та який спосіб їх регулювання?
— Незаконні забудови – це не зовсім у компетенції органів місцевого самоврядування. Є архітектурно-будівельна інспекція і прокуратура. У нас є декілька об’єктів, які можна розглядати як незаконні. Наразі йде перевірка ЖК «Ярославичі-2». Прокуратура скерувала позов до суду, і вже було анульовано декларацію. Я не знаю, яким чином експерти дали дозвіл на будівництво, адже там були очевидні порушення державно-будівельної норми. У нас жодних керівних важелів щодо цієї сфери немає, нам заборонено втручатися в господарчу діяльність, будь-які наші дії можуть спровокувати судовий позов від забудовника. У нас уже були випадки перевищення компетенції.
— Як навести порядок у питанні благоустрою?
— Основною проблемою благоустрою є дороги. Звичайно, перші місяці після зими завжди проблемні у сфері дорожнього покриття. Люди кваплять: мовляв, давайте скоріше відремонтуємо вулиці, але тут треба потерпіти, тому що якщо робити, то якісно. Коли вночі будуть постійно хоча б +7-8, тоді можна говорити про якісний ямковий або капітальний ремонт. З іншими аспектами проблем справляється наше комунальне підприємство або ж інші спеціалізовані відділи, які ми наймаємо.
У 2018 році Вишгород визнали найкомфортнішим містом на Київщині, і цим ми завдячуємо людям, які працюють у сфері благоустрою. Наразі мало хто хоче за зарплату 5000-7000 гривень узяти до рук мітлу і йти прибирати вулиці. Звичайно, є проблема дефіциту кадрів, але навіть ті працівники, які є, — справляються. За 2018 рік виконано багато робіт у сфері благоустрою: відкрито нові дитячі майданчики, сквери, парки, спортивні майданчики, облаштовано прибудинкові території. Загалом, у сфері благоустрою в нас проблем немає.
— Які у Вас політичні амбіції?
— Якщо ви маєте на увазі похід далі — до Верховної Ради чи щось подібне, то таких політичних амбіцій у мене немає. І взагалі посаду міського голови я політичною не вважаю, для мене це суто господарська справа. Я не є членом жодної політичної сили, і борони Боже від тієї політики. А ось мої заступники представляють усі політичні партії: перший заступник — від БПП, також є заступники від Юлії Тимошенко та Анатолія Гриценка. А секретар міськради представляє партію «Самопоміч». Але у повсякденній роботі серед нашої команди ніхто не робить політичних акцентів.
— З чим пов’язана проблема маршрутних перевезень на території району?
— Маршрутні перевезення — це комплексна проблема. На жаль, на ринку дуже багато нелегальних перевізників, які використовують не «Богдани», не великі автобуси, а більш маневрові маршрутки на кшталт «Спринтерів». Тому люди, які готові платити і їхати комфортніше та швидше, обирають ці автобуси. Такі перевізники забирають суттєву частку платоспроможних пасажирів.
На 397 маршруті (Вишгород- ст. м Героїв Дніпра) у нас діє офіційний перевізник – ТОВ «Автолайн». Досить часто у нас із ним виникали проблеми щодо перевезення пільговиків. Загальноукраїнському бюджету як завжди бракує коштів, тому з року в рік їм не компенсували нічого. Тож виходить така ситуація: за законом перевізник зобов’язаний брати всіх пільговиків, а фактично йому це ніхто не компенсує. Звичайно, водії бунтували, адже їхня заробітна платня залежить від цього, а пільгових категорій населення дуже багато у місті — чорнобильці, пенсіонери, учасники бойових дій. Тому ми вирішили компенсувати витрати з міського бюджету. Півтора року це тривало. У результаті з перевезенням пасажирів із Вишгорода до м. «Героїв Дніпра» проблема відпала. Але на зворотному шляху знову ж таки вишиковувалися довжелезні черги.
За рахунок довгих та важких переговорів із депутатським корпусом ми все ж таки вирішили створити комунальне підприємство «Вишгородпастранс». Наразі ми закупили два автобуси, один із яких найближчим часом курсуватиме на внутрішньоміському маршруті, а інший великий 200-місний поки що працюватиме у режимі нерегулярних перевезень та буде безкоштовним для всіх.
За безкоштовний автобус ми компенсуємо ті ж самі гроші, що компенсували перевізнику за перевезення пільгових категорій. Тільки різниця в тому, що фінанси у першому випадку йшли у приватну кишеню, а зараз залишаються у нашому комунальному підприємстві. Безкоштовний автобус у народі вже почали називати «Червоний потяг», і він має грандіозний соціальний ефект. Це сучасний автобус, яким мають змогу скористуватися люди і на інвалідних візках, він має кондиціонер та навігацію, також є програма, яка дає змогу пасажирам подивитися, де знаходиться автобус. Тобто ми вирішили одну з проблем, забезпечивши пільговиків безкоштовним транспортом, а люди, які хочуть їхати швидше, можуть користуватися послугами приватного підприємства. Але головна проблема — нелегальні перевезення…
— Ходили чутки, що ваше комунальне підприємство існує лише на папері. Як Ви це прокоментуєте?
— Ні, воно повноцінно працює. Наразі планується «накатка» цього маршруту, як соціального. Тобто він буде безкоштовний. І, наразі, ми отримуємо останні довідки в обладміністрації, тож він уже зараз стане офіційно регулярним.
— Чи плануєте ви в подальшому розвинути роботу цього комунального підприємства, щоб забезпечити рух містом і за його межами?
— Такі плани є. Ми б хотіли закупити більше великих автобусів, замість двох, які зараз є в наявності. Але з боку офіційного перевізника й кількох пов’язаних із ним депутатів лунало багато заяв проти цієї ідеї. Врешті-решт через міську раду цю ідею скасували. Аргумент — начебто це непотрібно й не заслуговує на бюджетні кошти. Якщо депутатський корпус все ж прийде до того, аби збільшити рухомий склад автопарку, ми це обговоримо.
Існують проблеми з бюджетом. Потрібні кошти, а видатки з’їдає те, що ми одночасно будуємо три дитячих садочки. Основні кошти йдуть туди. Але радує, що на сьогодні скарг щодо перевезень більше немає. Усіх все влаштовує. Усе добре.
— Також подейкують, що у вас працюють перевізники з інших районів столичного регіону?
— Офіційний перевізник – місцевий. Він колись перереєструвався у місто Вишгород  і зараз зареєстрований тут. На рахунок неофіційних перевізників, я такою інформацією не володію, вони постійно змінюються.
— Чим завершилася справа, в рамках якої відбувалися обшуки в мерії?
— У нас наразі багато активістів, які пишуть заяви до правоохоронних органів, а вони, в свою чергу, змушені відкривати справи та проводити якісь дії. Коли справа стосується капітальних ремонтів чи інших масштабних витрат, діло доходить до маразму. Активісти звертаються до поліції, адже їм скрізь ввижається корупція. Дійшло до того, що наша бухгалтерія більше готує звітів для правоохоронців, аніж працює. Це відбиває будь-яке бажання щось робити, і навіть приватні підприємства відмовляються з нами співпрацювати, адже це дуже проблематично…