Марина КОЧЕЛІСОВА
11 січня ц. р. у великій залі адмінбудинку у Вишгороді відбулося перше засідання Ради регіонального розвитку Вишгородського району. Організатори анонсували обговорення основних напрямків розвитку Вишгородщини на 2019-2021 рр. і запросили на захід депутатів Київської обласної та Вишгородської районної рад, голів місцевих рад району, керівників установ, організацій, підприємств та фермерських господарств району, представників громадських організацій, активну громадськість та ЗМІ.
Участь у засіданні взяв і заступник голови Київської облдержадміністрації В’ячеслав Кучер. Який виступив із вітальним словом і нагадав, що подібні зустрічі проводяться на виконання Указу Президента України «Про Раду регіонального розвитку» від 21.04.2015 р. № 224/2015 і за результатами першого засідання Ради регіонального розвитку Київської області. Про тренінги і курси адаптування освіти до потреб суспільства говорив депутат Київоблради Олександр Горган, який нагадав про підтримку народного депутата Ярослава Москаленка прогресивним освітнім платформам на теренах Вишгородщини та пообіцяв особисто долучитися до розповсюдження по навчальних закладах відеоуроків з різних дисциплін (у перекладі українською).
Обговорення напрямків розвитку Вишгородщини на найближчі три роки, власне, не було — всі запитання і пропозиції надавали у письмовому вигляді до секретаріату заходу; кілька активних громадян поспілкувалися з представниками влади різних рівнів особисто вже після закінчення заходу. Була надана інформація до роздумів громадськості — звіт про зроблене за певний період часу, аби зрозуміти, КУДИ, ІЗ КИМ і ДЛЯ ЧОГО йти далі (із графіками і діаграмами доповідей В. Савенка, О. Данчина, І. Клюзка і Т. Волотовської — про стан реалізації державної політики у різних сферах життєдіяльності та створення ОТГ /об’єднаних територіальних громад/ на Вишгородщині — читачі газети «Вишгород» можуть ознайомитися на сайті газети www.vyshgorod.in.ua)/
Присутню у залі широку громадськість закликали поміркувати, ЩО, ДЕ і ЯК розпочати/продовжити/переробити впродовж наступних 2019-2021 рр. Громадськість поводилася дисципліновано (читай — інертно), і це наводить на роздуми: чи готовий народ і певна частина керівників до створення ОТГ?
Вже років із чотири до повноважень місцевих громад додалося чимало, зокрема у фінансовій сфері. Як розпорядилися цим на місцях, судити мешканцям населених пунктів. Але вочевидь, що, окрім Гаврилівки і Тарасовщини, які добровільно приєдналися до Бучанської територіальної громади, та кількох досить формальних ініціатив пари населених пунктів об’єднатися з Вишгородом, — жодна громада не продемонструвала бажання взяти власну долю в свої руки разом із сусідами.
Можна скільки завгодно просторікувати, що держава хоче зняти із своїх плечей і перекласти на рамена громад відповідальність за все, але, хочемо ми цього чи ні, — процес цей незворотний. У демократичному суспільстві, котрим себе проголошує Україна, народу треба навчатися керувати і брати на себе відповідальність. Інших варіантів, окрім передачі на місця повноважень, фінансів і ресурсів, немає.
Хто може зупинити так само незворотний процес зростання кількості мешканців населених пунктів навколостоличного регіону? Озвучені 75 тис. населення Вишгородського району помножте щонайменше на 1,5 — от і буде реальна цифра (стільки людей мешкає у квартирах, хатах, на дачах — на правах постійної реєстрації або постійного чи тимчасового найму житла у власників). Чи вистачить на всіх ліжко-місць у Вишгороді-Димері-Нових Петрівцях? А поліклінік (дитячих і дорослих)? Скільки кабінетів бракує лікарям сімейної медицини та іншим медфахівцям у Вишгороді? Скільки вишгородців не встигли укласти угоди з терапевтами/педіатрами? Чи впливатиме громада на комунальні тарифи? Куди вивозити побутове, а особливо будівельне сміття, що складає левову частку ТПВ? Хто виступає замовником послуг автоперевізників і визначає маршрути? Які загальноосвітні, спеціальні (професійні( та вищі навчальні заклади і де саме доцільно відкритиґ7 Чи зроблено аналіз затребуваних сьогодні професій і які перспективи щодо цього на Вишгородщині? Чому у Вишгороді лише один стадіон і один басейн? Чи будуватиметься соціальне житло для бюджетників, найперше — для лікарів (враховуючи те, що брак медпрацівників по району нині складає від 20 до 40% від загальної кількості ставок)? Що із транспортним з’єднанням із столицею і по району? Чи справляються існуючі структури із питаннями безпеки? Чи триватимуть і розвиватимуться проекти з енергозбереження? Що з довкіллям і розвитком зеленого туризму? Чи не стане децентралізація «виручалочкою» для багаторічних отримувачів дотацій із спільного бюджету?
Відповідей на ці та чимало інших запитань сподіваємось почути на наступних засіданнях Ради регіонального розвитку району, а всіх охочих закликаємо до конструктивного діалогу, зокрема і на сторінках газети «Вишгород».
«У 2020 році ми повинні прийняти адміністративне рішення про об’єднання громад, які за чотири роки не знайшли ані бажання, ані прагнення, ані сил об’єднатись. Люди не мають тсраждати, мешканці громад від керівника, який перешкоджає створенню громад», — підкреслив Президент України Петро Порошенко, виступаючи на ІІІ Форумі об’єднаних громад 5 грудня 2018 року у Києві. Аналогічну думку декларують Уряд, Мінрегіон, більшість парламентських фракцій і груп. Тому 2019 стане завершальним для добровільного об’єднання громад. А для тих, хто не зміг об’єднатися, держава прийме адміністративне рішення і сформує нові громади, опираючись на суто прагматичні розрахунки та відповідні перспективні плани, щоби в однакових правових умовах починати роботу зразу ж після чергових місцевих виборів, що мають відбутися у 2020 році.
Волотовс_ка_Т.П.Стан_реалiзацii_державноi_освiти_у_сферi_освiти.pdf
Данчин_О._О.Реформа_децентралiзацii.стан_i_перспективи_розвитку.pdf
Клюзко_I._В.Стан_та_перспективи_розвитку_галузi_охорони_здоровя.pdf
Савенок_В._В.Основнi_напрями_розвитку_Вишгородс_кого_району_на_2019-2021роки.pdf
Вячеслав САВЕНОК,
голова Вишгородської
райдержадміністрації:
— Пріоритетні напрямки на найближчу перспективу:
• завершення реформи децентралізації;
• забезпечення прав дітей та підтримка сімей;
• створення нового освітнього простору;
• реформа сфери охорони здоров’я;
• забезпечення соціального захисту малозахищених верств населення, а також учасників АТО та їх сімей;
• створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та залучення інвестицій;
• модернізація дорожньо-транспортної інфраструктури;
• покращення екологічного стану, створення ефективної системи утилізації твердих побутових відходів.
Олексій ДАНЧИН,
перший заступник голови
Вишгородської РДА:
— Для чого громадам об’єднуватися і чому не слід гаяти часу? Це, перш за все, — в інтересах простих людей. Тому що це не просто механічне об’єднання. Навпаки — об’єднані територіальні громади (ОТГ) отримують новий статус (аналогічний статусу міста обласного значення), новий рівень повноважень, фінансів, ресурсів тощо. А головніше — не по кількох інстанціях, а В ОДНОМУ ЦЕНТРІ люди отримають можливість вимагати від чиновників відповідей на всі питання та контролювати виконання наказів виборців. Чим раніше об’єднатися — тим швидше мешканці отримають безпосередні важелі впливу на розвиток власної громади. Тому чим раніше відбудеться формування ОТГ на відповідній території — тим краще для майбутнього розвитку населених пунктів.
Безумовно, сьогодні вже немає сумнівів у тому, що децентралізація стала найуспішнішою реформою в Україні за останні 4 роки, саме завдяки їй на місця прийшли кошти, почали будуватися нові садочки, школи, дороги та багато іншого. Зворотного шляху вже не буде. І сьогодні перед державою стоїть просте завдання — завершити реформу в частині змін адміністративно-територіального устрою до кінця 2020 року та сформувати такі громади, що будуть здатними фінансово себе утримувати. А вже перспективи їх подальшого розвитку залежатимуть від людей і тієї влади, яку вони оберуть.
Стосовно Вишгородщини можна сказати, що упродовж останнього часу розглядалися кілька варіантів формування ОТГ на території Вишгородського району: 5, 4, 1. Врешті зупинилися на трьох — із центрами у Пірнові, Вишгороді і Димері. Наступним кроком реформи після створення об’єднаних громад буде укрупнення районів. Наприклад, у майбутньому Вишгородський район ввійде до складу нового району, який сьогодні окреслений у вигляді Північного госпітального округу.
Тетяна БРАЖНІКОВА,
секретар Вишгородської міської ради
VII скликання, голова Опікунської ради:
— Діалог громади і влади вкрай необхідний. Перше засідання Ради регіонального розвитку Вишгородської району мало інформативний характер: очільники різних державних структур звітували та озвучували вектори розвитку Вишгородщини на найближчі три роки, а громада свої пропозиції, зауваження та вимоги викладала у письмових зверненнях. Сподіваємось на якнайскоріше продовження. Мене як голову міської опікунської ради найбільше цікавлять питання безпеки у Вишгороді (та інших населених пунктах району), а також формування адекватного суспільного клімату. Нестабільність і розбрат у державі, подвійна мораль у суспільстві, домашнє насильство, агресія з телеекранів і у соцмережах, несприйняття «не таких, як усі» та булінг (цькування) у навчальних і трудових колективах — все це вкрай негативно позначається на формуванні світогляду і здоров’ї підростаючих українців. Тому вважаю за необхідне підняти саме ці питання на наступних засіданнях Ради регіонального розвитку Вишгородського району.
Валерій ВИГОВСЬКИЙ,
депутат Вишгородської міської ради
VII скликання, заступник голови Асоціації роботодавців Вишгородщини,
голова БФ «Покоління»:
— Як свідомого громадянина, депутата мажоритарного округу міста, керівника підприємства, батька двох дорослих дітей мене найбільше турбують перспективи розвитку рідного краю. Високотехнологічні та екопроекти, технопарки, створення робочих місць та підтримка місцевого підприємництва — ось теми, що мають бути наріжними для місцевої влади (і державної, і самоврядної). А таких підприємств, як НВО «Технопроект» (Віктор Федосенко), має бути у рази більше.
Будуть виробництва та перспективні напрямки, що приноситимуть прибуток до місцевих бюджетів, — будуть і надходження до Пенсійного та інших фондів, буде здійснюватись соціальна політика. Маємо як розумні господарі подбати і про минуле (наших батьків), і про майбутнє (перспективи роботи, навчання, відпочинку молоді та людей середнього віку).
Марія РЕШЕТНІКОВА,
голова ГО «Центр розвитку громади»:
— У процесах, що давно назріли в суспільстві, успішним можна бути лише за умови, що ти розумієш переваги та їх очолюєш. Враховуючи можливості, які були надані міцевому самоврядуванню, на Вишгородщині ми прогавили щонайменше три роки для справді потужного розвитку нашого краю. Причиною цьому є цілий клубок факторів, найважливішим із яких, як не прикро це визнавати, є відсутність державницького мислення у місцевих еліт.
Висока привабливість ресурсів громад пристоличного регіону, в першу чергу — земельних, а відтак — і електоральних, стала стримуючим фактором, а фінансова децентралізація посилила всіх наших «самодостатніх». Ці переваги були використані не на розвиток громад, а на збереження вотчини. Попереду — електоральні жнива, Схоже, що ніхто не наважиться порушити статус-кво. Може, час зрозуміти, що служимо ми справі, а не особам?..
