29.07.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Дорога України — до Волі довжиною в 100 років

 

Степанія СІДЛЯР, координатор школи вихідного дня з поглибленним вивченням української мови

6 грудня 2018 р. Україна вшановує День українського Війська.

На запрошення депутата Вишгородської міської ради п. Валерія Виговського урок патріотизму по відтворенні визначних подій української історії провів історик, краєзнавець, дослідник п. Роман Коваль.

 «За весь час національно-соціальної визвольної боротьби нашого народу так багато було випадків самопожертви, відданости і любови до рідного краю, що годі й перелічити їх», — писав сотник Армії Української Народної Республіки Макар Каплистий. Саме цими словами розпочав свою розповідь Роман Коваль перед присутніми в суботу 8 грудня 2018р. у приміщенні районної бібліотеки м. Вишгород.

Продовжуючи свою розповідь, п. Роман зазначив, російська інтервенція 2014 року протверезила багатьох. Мільйони українців побачили справжнє лице народу, який століттями з параноїдальною наполегливістю намагався представити себе братом, та ще й дбайливим.

“Те що, зараз коять росіяне на моєму рідному Донбасі ( Роман Коваль народився м. Горлівка Донецької обл.), нагадує подвиги їхніх дідів і прадідів в 1917-1920 рр. Це війна на знищення, спустошення, упокорення: нещадна і безоглядна.

Перед тим, як «визволити» вільні народи, Москва прагне спровокувати в їхніх державах нестабільність, колотнечу, громадянський конфлікт. Кремль завжди політику кривавих завоювань представляв, як акт гуманітарної допомоги. Аналізуючи історичні минулі і нинішні реалії п. Роман підсумував, що Росія ніколи нас без війни не відпустить. І якщо ми хочемо бути державною нацією, мусимо до цієї війни готуватись, і відкинути усі балачки про братерство з Росією.

Нині на передовій у запеклих боях твориться українська військова каста. І вона, як і за Богдана Хмельницького, має бажання захищати державу, зробити її могутньою, втілити в життя мрію багатьох поколінь козацтва.

Розказуючи окремі епізоди української революції 1917-1921 рр. зазначив, що столітня війна за свободу триває, уроки її потрібно уважно вивчити, щоби не повторювати помилок минулого.

Учасники революції 1917-1921 рр. свої помилки зрозуміли надто пізно. І ці помилки для українського народу коштували мільйони жертв і сто років неволі. Але попри помилки період Української Гетьманської держави 1918 року був періодом найбільшого виявлення української творчості в сфері політичного, економічного і культурно-просвітного будівництва.

1 листопада 1918 року проголошено Західно-Українську Народну Республіку. Президентом став — Евген Петрашевич. Територія ЗУНР мала площу 70 тис. км, населення — 6 млн. чол. Першими були ухвалені закони : про створення Армії, тимчасову адміністрацію, судочинство, державну мову і громадянство, введено 8-годинний робочий день, відкрито низку посольств.

22 січня 1919 року проголошено Акт Злуки та об’єднання всіх українських земель в одній державі. Увесь тягар визвольної боротьби впав на молоду Українську Армію. Вона мусила підтримувати внутрішній спокій, стерегти і обороняти зовнішні кордони своєї держави. Недивлячись на таку надто несприятливу ситуацію Українська Армія приступила до виконання своїх завдань, повна віри в перемогу, готова на всі жертви. Справді, незабаром настав іспит її витривалості і національної свідомості. Розпочався новий період боротьби Української Армії за незалежність України. Ця нерівна боротьба ( на чотири фронти ) було повна трагізму і героїзму. Сотні тисяч молодих українських вояків у неймовірно важких обставинах клали своє життя за волю України, в той час, як європейські держави або були нейтральними, або допомогали ворогам України. З приходом радянської влади спочатку на Східну і в Центральну Україну, а згодом і на Західну, як твердження подій саме цього часу п. Роман зачитав лист селянина із Поділля до товариша за кордон, опублікованого у травні 1921р. журнал «Трибуна» : «Скажіть, яка така власть, коли збирає по селу курячі яйця? Мабуть, і татари цим не турбувались. А тут страшно тебе підлякує, як я неприятель який і требує яєць. Ти, каже, буржуй, а я робочий. Сидимо з бабою дома й боїмося що ось прийде хтось із Калузької губернії і повбиває нас. Сорочки, яйця, курей — все позабирали. Нас мучають, щоби ми були не ми, а якась машина і корились безпрекословно новим панам — комуністам, щоби ми вклонялись їм. Большевизм єднає докупи все сміття людей; ворів, карманщиків, розбишак і всяких темних людців. Ясно стало, що большевизм не несе людям ніякого порядку, а несе гибель людей, худоби, хозяйства, всього життя.»

З початком Другої світової війни, ( Вітчизняною для України вона не могла бути, так як українці в цей час не мали своєї держави ) а тому і зазнали найбільших втрат від двох катів: Адольфа Гітлера і Йосипа Сталіна. І в цей важкий для української землі час на боротьбу стають молоді юнаки і дівчата. Вони створюють — Українську Повстанську Армію.

УПА стала відповіддю нескореного народу. Несподіваною відповіддю для тих, хто вважав українців рабами, хто був певен, що голод і репресії знищили український народ. Повстанська Армія проголосила головною метою створення незалежної української держави. Ця мета не подобалась однаково і німецьким і російським загарбникам.

Тривале протистояння двом потужним тоталітарним режимам, спираючись виключно на ресурси свого народу, дає підстави називати УПА унікальним явищем в історії. З погляду української історії УПА стала переломним етапом розвитку українського визвольного руху, логічним продовженням попередніх його періодів: національного відродження початку сторіччя національної революції 1917-1921 рр. , підпільної збройної боротьби УВО та ОУН 1920-1930-х. Минаючи ці етапи рух розвинувся із невеликої групи інтелектуалів та бойовиків, що налічувала десятки осіб, у масовий загально-національний спротив сотень тисяч людей. В свою чергу, боротьба УПА, стала основою для розвитку наступних етапів визвольного руху — дисидентського 1960-1980-х, початку 1990-х і зрештою завершальної події в цьому процесі — здобуття незалежності України 24 серпня 1991р..

У 2015 році Верховна Рада Україні ухвалила Закон « Про Повстанську Армію». Стаття 6., вказує на кримінальну відповідальність за перекручення фактів і наклеп.

Підсумовуючи розказане, історик зазначив що за такий короткий час зустрічі неможливо повністю розказати про весь трагізм боротьби українського народу за право на життя на рідній землі, а слова Володимира Винниченка, що історію Україні не можна читати без брому і болю це нажаль гірка правда і сьогодні.

Після закінчення лекції із патріотичною художньою програмою виступив гурт «Любисток» с. Демидів — художній керівник Ярослав Яремчук. Під час виконання пісні «Стрілецька могила», коли пролунали слова:

«Ой, там на Вкраїні висока могила

Ой, там наша слава й недоля спочила,

А ми тую славу і ще підіймемо

А ми ту недолю за вітром пошлемо.

Вставаймо, братове, за руки берімось

За нашу Вкраїну всі разом борімось.»

Зал слухав стоячи. На протязі усього часу спостерігаючи, як присутні сприймали слова історика, а також художню програму гурту «Любисток» розумію яку велику просвітницьку справу для громади і для шкіл м. Вишгород проводить меценат, депутат Вишгородської міської ради Валерій Виговський.

Учні 1, 2, 3 шкіл одержали від Валерія Павловича історичну літературу, яку зможуть використовувати під час навчання.