04.08.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Допомагати лише тим, хто потребує

Алла МАЛІЄНКО, заступник голови НСЖУ

На виплату соціальної допомоги в бюджеті України в 2018 році передбачено близько 130 мільярдів гривень. Якщо розділити цю суму на кількість тих, хто працює офіційно і сплачує податки — вийде близько 8000 гривень на особу. Дуже важливо, щоб ці кошти потрапляли саме тим, хто насправді її потребує. Відбіркові перевірки, аналіз практики надання соціальної допомоги дали змогу з’ясувати: серед тих, хто отримує соціальну допомогу від держави чимало цілком заможних людей, які купують дорогі авто, володіють елітною нерухомістю, а, часом, ще і здають її в оренду.

 Як допомагати саме тим, хто її потребує? Про це йшлося на тренінгу для ЗМІ, який організували фахівці Міністерства соціальної політики спільно з експертами Світового банку. Мета цих зусиль — забезпечити адресний справедливий розподіл соціальної підтримки.

 До яких тільки дій не вдаються наші співвітчизники, щоб отримати державну підтримку. По всій Україні спостерігається справжній бум розлучень офіційно одружених людей поважного віку. За свідченнями працівників РАЦСів, минулими роками такого не було, щоб подружжя, в яких чоловік та дружина, прожили у шлюбі 40, 50 і більше років писали заяви про розлучення «за обопільною згодою сторін». Мотив розлучень дуже приземлений — можливість отримати субсидію на оплату опалення, електроенергії, гарячої води та інших комунальних вигод.

 Уряд зі свого боку віднедавна змінив правила нарахування субсидій. Досі, якщо громадяни у шлюбі, але зареєстровані за різними адресами, то кожен із них міг одержувати субсидію на своє помешкання, виходячи лише зі свого доходу. Тепер же за новими правилами враховуватиметься заробітна плата або пенсія чоловіка або дружини, прописаних в іншому місці.

 Вдаючись до такого роду маніпуляцій, громадяни забувають про те, що вони шукаючи для себе покращення , ошукують нас з вами — платників податків. Адже це бюджет, який наповнюють усі.

Переважна більшість наших громадян нетерпимо ставиться до тих, хто отримує кошти соціальної допомоги незаконно, і підтримує заходи контролю у цій сфері. Які ж насправді існують заходи контролю з боку з боку держави за тими, хто навмисне приховує або фальсифікує дані для незаконного отримання соціальної допомоги? І чи ефективно працює існуюча система контролю?

Контроль за використанням коштів, призначених на соціальну допомогу, покладений на соціальних інспекторів. Їх діяльність було започатковано ще у 2001 році, і з того часу цей інститут суттєво не реформувався. Розширення обов’язків соціальних інспекторів при незмінній їх чисельності призвела до суттєвих порушень. Перевірка 80% справ отримувачів лише одного виду соціальних виплат — державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, виявила, що спеціалістами управлінь соціального захисту при наданні такої допомоги було допущено порушення в обсязі близько 6 мільйонів гривень, з них 1,3 мільйона гривень отримувачам було… не доплачено. Такі недоплати стосувались осіб з інвалідністю та матерів з дітьми. Поряд з цим були виявлені факти безпідставного завищення розміру допомоги для осіб, які декларували про відсутність доходів протягом року чи навіть більше.

Які причини такого стану?

Їх декілька. В першу чергу, контроль за призначенням соціальної допомоги здійснюють ті ж органи, які її призначають.

Підпорядкованість соціальних інспекторів керівникам на місцях не дає їм змогу належним чином виявляти порушення. У першу чергу — з боку посадових осіб, відповідальних за призначення державної підтримки.

Соціальні інспектори завантажені іншими функціями, які важливі і потрібні, але не пов’язані з контролем. Попри міфи, що інспектори перевіряють геть чи не усіх отримувачів, насправді, вони перевіряють здебільшого тих, хто не відповідає встановленим критеріям отримання субсидій чи іншого виду допомоги і у той самий час на неї претендує. Тобто такий заявник сам погоджується на відвідування інспектора для вивчення реальної ситуації за місцем проживання, бо хоче довести, що реально потребує допомоги від держави.

Наявні ресурси і методики не дають здійснювати контроль ефективно. І ось чому: перевірки проводяться без урахування ступеню ризику — імовірності вчинення порушень тими чи іншими громадянами. Соціальний інспектор часто не має доступу до наявних баз даних, не озброєний сучасними технологіями та методиками, які дають змогу його європейським колегам успішно виявляти порушення. Аналіз кращих міжнародних практик свідчить: чим краща система соціальної підтримки в державі — тим ефективнішими є механізми контролю за її наданням. Корупція, шахрайство та помилки трапляються в системах соціального захисту більшості країн. Навіть у розвинених країнах втрати від шахрайства становлять від 2% — 5% державних видатків на соціальне забезпечення, а, приміром, в Індії сягають 20%-25%. Найуспішнішим прикладом того, як мають працювати ефективні механізми контролю є Великобританія. Завдяки злагодженій роботі всіх ланок системи виявлення порушень у цій державі — рівень втрат за рахунок шахрайства знизився з 2% до 0,6% від видатків на допомогу. Налагоджені системи контролю дають змогу виявити випадки порушень і шахрайства не лише серед населення,а і серед працівників, котрі призначають соціальні виплати. Приміром, у Північній Ірландії лише за один рік було виявлено помилок і шахрайства з боку населення на суму 34 млн. фунтів стерлінгів, а з боку соціальних працівників — понад 18 млн. фунтів стерлінгів. Перевірка справ отримувачів здійснюється лише у випадку виявлення підозр про надання заявниками неправдивої інформації. При цьому у Британії роботу служби контролю за наданням соціальних виплат активно підтримує населення.95% громадян цієї держави, опитаних в ході дослідження, вважають усунення шахрайства дуже важливим завданням, а дві третини — прирівнюють зловживання у системі соціальних виплат до крадіжки. На «гарячу лінію» з питань шахрайства у цій країні надходять тисячі повідомлень від громадян. За сприяння Світового банку в нашій державі вперше запроваджено «гаряча лінію» з питань порушень при наданні соціальної підтримки. За безкоштовним телефоном 0800502757 можна повідомити про факти порушень та корупції при наданні соціальних виплат та послуг з боку посадових осіб, а також про випадки незаконного одержання такої підтримки з боку громадян. Щодо проблемних питань, пов’язаних з житловою субсидією, в Україні діє урядова гаряча лінія 15-45, куди можна звернутися по буднях, з 9.00 до 18.00.

Нині у Міністерстві соціальної політики працюють над зміною підходів до проведення перевірок. Вони мають стати вибірковими, тобто здійснюватимуться лише по відношенню до осіб, з боку яких існує ризик скоєння порушень.