29.07.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Джерело прибутку

bak

Розпитувала Марина КОЧЕЛІСОВА
ФОТО — Андрій МАКСІМОВ, «Вишгород»

Сміття — проблема для багатьох країн світу. Світовими океанами дрейфують цілі «материки» целофанових пакетів і пластикових відходів, змушуючи держави на законодавчому рівні забороняти використання штучних обгорток, що не розкладаються із часом.
Та доки одні потерпають від засміченості довкілля, інші скуповують сміття і на його переробці та спаленні ще й виробляють енергію. Так діє, наприклад, економна і далекоглядна Швеція (чит. за посиланням: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/11/9/7089174/ та «Швеція без відходів» на сайті газети «Вишгород»: ngvysggorod@ukr.net)
Близько року тому Вишгород приєднався до роздільного збирання сміття. Жителі міста активно заповнюють жовті і зелені «дзвоники» на сміттємайданчиках металевими, паперовими, целофановими, пластиковими та скляними відходами. Та куди саме далі іде «зміст» спеціальних контейнерів, а також — що у Вишгороді із харчовими, твердими побутовими відходами (ТПВ) та негабаритним будівельним сміттям після ремонтів — ми розпитували директора комунального підприємства «Управляюча компанія» Вишгородської міської ради (КП «УК» ВМР) Віталія Сардака та заступника Вишгородського міського голови, відповідального за комунальне господарство міста, Ігоря Свистуна. І ось що вони розповіли.
На сьогодні по Вишгороду на спеціальних майданчиках розміщено 237 контейнерів для ТПВ — і серед багатоповерхівок, і у приватному секторі (Гора, Піски та масив Дідовиця): для населення і юросіб/підприємців.
Для порівняння: у 2016 році по місту було 153 контейнери для ТПВ, а обсяг вивезення складав 3955 куб. м на місяць — за 32-ма договорами на обслуговування транспортним відділом КП «УК» ВМР (на вивезенні сміття задіяно вісім працівників: майстер вивезення ТПВ, чотири водії та три оператори спецавтівок). Це, окрім 81 багаповерхівки, які традиційно обслуговує вищезазначене міське комунальне підприємство.
Водночас ішла робота із залучення нових клієнтів, це, передусім, — приватний сектор, підприємці та нові житлові комплекси. У 2018 р. вже вивозиться 6300 куб. м на місяць ТПВ — за 77-ма договорами.
Вартість вивезення 1 куб. м сміття (з ПДВ) складає: для населення — 101 грн 79 коп., для бюджетних організацій 103 грн 23 коп., інші споживачі (юрособи тощо) сплачуть 105 грн 84 коп.
Вкладається Вишгород і у розрахункові норми накопичення сміття. Якщо порахувати обсяг, куб. м на рік та поділити на кількість населення, то виходить 0,2083 куб. м на людину. На розрахункову одиницю у місяць (багато- та одноквартирні будинки), тобто, на одну людину, за нормативами, має припадати від 0,11 до 0,24 куб. м сміття (за фактом виходить 0,21 куб. м на людину).
Сміттєзвалище, куди вивозять тверді побутові відходи, розташоване у Нових Петрівцях, і районне КП «Комунальник» отримує за вивезення на цей полігон ТПВ з міста Вишгорода приблизно один мільйон гривень на рік.
Збір та вивезення негабаритного сміття від будинків комунального житлового фонду, ОСББ, кооперативів, приватного сектору — за міською програмою розвитку житлово-комунального господарства — здійснюється за рахунок бюджетних коштів (щомісяця на це витрачають близько 50 тис. грн). Також сортують і вивозять гілки після кронування дерев, в основному їх забирають мешканці приватних будинків.
У квартплату вивезення негабариту не входить, головні розпорядники міської скарбнички — міські депутати — щороку ухвалюють перерахувати певну суму на КП «Благоустрій» ВМР, аби уникнути стихійних сміттєзвалищ навколо міста. Зараз по Вишгороду в середньому вивозять 60 куб. м негабариту на тиждень. На Горі у місяць вивозиться близько 140 куб. м сміття, на Пісках — 180.
Років із 10 поспіль міськрада пропонує приватному сектору, житловим масивам ГАЕС і Дідовиця та садовим кооперативам, розташованим на території міста, укладати офіційні договори з міськими комунальниками, обговорює місця, де можна зробити майданчики, поставити контейнери для роздільного збору сміття, запрошує купувати мішки для сміття, аби машина потім збирала виставлені за паркан мішки. Та схема поки що повністю не спрацьовує, з дачних масивів платять лише СК «Ветеран-3» та «Межиріччя», є декілька приватних клієнтів з Дідовиці, інші або вивозять сміття у контейнери біля багатоповерхівок (що є вкрай неприпустимим), або вивозять сміття за готівку, сплачуючи іншому перевізнику.
Отже, самі видатки.
Та десь із рік тому на майданчиках для сміття по Вишгороду з’явилися 100 контейнерів жовтих (для упаковки — папір, метал, картон, пластик) і 83 зелених (для скла) — і за транспортування відходів із них ні місто, ні населення нічого не сплачують. За вивезення змісту цих ємностей сплачує УкрПЕК (Українська пакувальна екологічна коаліція).
На сьогодні підписано тристоронній меморандум між Вишгородською міською радою, УкрПЕКом і компанією «Рада» (м. Буча) щодо виробництва та транспортування контейнерів для роздільного збирання сміття, а також його вивезення на подальше сортування та переробку.
Скло везуть на Гостомельський склозавод, папір — на Обухівський паперово-целюлозний комбінат, метал здають на переробку, а з пластика виготовляють «дзвоники» — контейнери для роздільного збору сміття.
У місяць жовті «дзвоники» наповнюються відходами на 5000 куб. м., зелені — на 50. На пілотний проект вишгородці відгукнулися настільки активно, що регулярність вивезення — 2-3 рази на тиждень — недостатня.
«Рада» не встигає вивозити великі обсяги зібраного роздільно сміття — тож місто вирішило придбати за тендером «маніпулятор» — спецавтівку з великими бортами і краном. З міського бюджету на це виділено близько 3-х млн грн. Обслуговування «маніпулятора» — зарплата водіям, паливо, запчастини тощо — здійснюватиметься за кошти УКрПЕК.
Таким чином, поки що в міському комунальному господарстві існують паралельно дві-три лінії: збір та вивезення твердих побутових відходів, негабаритного сміття і роздільне збирання сміття за сортами. Наскільки це зручно та як довго працюватиме така схема? Думка обох відповідальних за міське господарство осіб збігається: є сенс у власному сміттєпереробному/сміттєспалювальному підприємстві, та перше слід обов’язково провести загальноміське опитування, поцікавитися, чи згодні на це вишгородці. Вартість побудови й експлуатації такого підприємства залежить від обсягу роботи. Та проект, безумовно, окупиться, вважають І. Свистун і В. Сардак, і місто зароблятиме на смітті, як це успішно здійснюють рахубні шведи. Ще й розв’яже проблему, куди здавати використані шприци, батарейки, акумулятори, електролампи денного світла та енергозберігаючі. Сьогодні в Україні немає заводів з їхньої переробки, тож вони засмічують й отруюють довкілля.