svitl

Вікторія ШМИГОРА

Часи, коли в похилому віці залишається лише доглядати правнуків і теревенити з сусідками на лавочці, — в минулому. Сучасні українські пенсіонери ще не дотягують до європейських «колег» за матеріальними статками та можливістю подорожувати світом, але вже є цілком прогресивними за інтересами та світоглядом.

Вони мають одну значну перевагу перед молодими — багато вільного часу. І навіть середньостатистична бабуся з мізерною пенсією сьогодні має всі шанси знайти себе в житті.

Красиво танцювати можна навчити кожного, незважаючи на вік, кажуть хореографи. У цьому переконана й Зінаїда Крушановська, керівник танцювального колективу «Світлинка». Майже три роки тому Зінаїда Миколаївна започаткувала у Вишгороді танцювальні уроки для тих, хто вічно юний душею.

«У 17 років я розпочала займатися танцями. На той час моїм хореографом був Григорій Чапкіс. Але, позаймавшись два роки, вийшла заміж. І сорок літ не танцювала, — розповідає Зінаїда Крушановська. — Я — педагог за освітою. 30 років працювала вчителем. Мої класи на кожне свято готували танець.

У 57, коли вийшла на пенсію, дізналася, що Григорій Чапкіс набирає ансамбль сеньйорів. І коли вперше зайшла до зали, він сказав: «Зіна, драстуй». Хоч пройшло 40 років, він мене впізнав. З часом знайшовся партнер по танцю. І ми 10 років з ним танцювали. А коли ансамбль «Натхнення» розпався (Григорій Миколайович тоді пішов у телепроект «Танці з зірками»), ми із партнером зайнялися спортивно-бальними танцями. За цей час здобули 20 кубків, 19 медалей. Займались щодня по 2-3 години.

Мій партнер, Володимир Саченко, попри важку хворобу, вісім років танцював, але недуга перемогла... З болем переживаю його втрату. У пам'ять про Володимира, котрий до останнього дня танцював, назвали танцювальний колектив — «Світлинка», перші літери — його ініціали. А також тому, що танець — світло, яке дає нам життєву енергію.

Заняття у нас безкоштовні. Щоразу, коли виступаємо, — ділимося цим світлом із людьми. Ось і на відкритті сезону у Будинку культури «Енергетик» нам аплодували стоячи. Це нас стимулює до розвитку, вдосконалення.

Щиро дякуємо Вишгородському міському голові Олексію Момоту за підтримку та можливість тренуватись у приміщенні Будинку культури».

У студії «Світлинка» займається 15 осіб: усього кілька чоловіків, решта — жінки. Вони раніше ніколи не займалися танцями. «Мені приємно дивитися, як за кілька місяців жінки самоорганізувалися, знайшли «руки-ноги» і можуть вільно володіти своїм тілом, ходять, вирівнявшись», — каже Зінаїда Миколаївна.

«Танцювальні заняття дають мені величезний емоційний заряд, тут відпочиваєш душею і тілом, — каже Людмила Канічева, педагог, нині на пенсії. — Зінаїда Миколаївна – чудовий керівник. Із задоволенням відвідую кожне заняття. Мої улюблені танці — танго і вальс. Я обожнюю музику».

Подружжя Наталія та Андрій Андрієвські ведуть активний спосіб життя: йога, ранкові пробіжки, і ось майже два роки займаються танцями і запевняють, що це розвиває розум, тіло, душу, а також зміцнює шлюб.

«Коли танцюю — літаю і відчуваю себе жінкою. — розповідає Олександра Соколова-Белоніна, пенсіонер (у неї — аритмія). — Мені спочатку через проблеми зі здоров’ям було дуже важко. Згодом зрозуміла, що танці — то моє. Та ще й самопочуття покращилося, налагодилася координація».

Тетяна Каут втілює в реальність свою мрію і запевняє, що роки цьому не перешкода: «Наш тренер створює таку атмосферу, що заняття, як творчий відпочинок».

Анна Локтєва інженер за професією зізнається, що все життя захоплювалась мистецтвом танцю. Тому, коли з’явився вільний час, не роздумуючи вирішила і сама спробувати. «Мрію станцювати сучасний гарний танець, який містить елементи танго та вальсу. А взагалі, мені дуже подобаються старовинні вальси, гарні пишні сукні і атмосфера, яка заворожує».

Поважного віку танцюристи кажуть, що на тренування ходять залюбки, бо колеги по танцях стали їм близькими. І гуртом доводять — братися за гару справу ніколи не пізно.