04.12.2022

Вишгород Газета ONLINE

Вишгород – офіційний сайт газети, новини сьогодні, архів. ONLINE

«Жоден заклад охорони здоров’я без грошей не залишиться»

alla

 

Розмовляла — Ольга СОЛОМКА
ФОТО — Володимира ДАВИДЕНКА

Газета «Час Київщини»

Про реформу охорони здоров’я в області розповідає директор Департаменту охорони здоров’я КОДА Алла Арешкович

Угоди з лікарем можна укладати й не за місцем реєстрації

Алло Олександрівно, минуло кілька місяців від початку кампанії по вибору сімейних лікарів. Як цей процес відбувається на Київщині?

– Кожен житель України має можливість обрати собі лікаря за власним бажанням і уподобанням та укласти угоду з лікарем-терапевтом, лікарем-педіатром чи сімейним лікарем. На сьогодні вже майже 240 тисяч жителів Київщини, а це більше 12 відсотків, уклали декларації з лікарями. І щотижня цей так званий зелений список збільшується в середньому на 30-50 тисяч. Ми прогнозуємо влітку вповільнення приписної кампанії, однак наші лікарі відвідуватимуть самі жителів Київщини вдома. І це, я думаю, дасть свій позитивний результат.

Починаючи з 1 квітня, в кожному закладі охорони здоров’я ми розмістили всю необхідну інформацію стосовно приписної кампанії, нині розповсюджуємо її в усіх загальнодоступних місцях, щоб якомога більше людей дізналися про всі можливості і алгоритм правильних дій цієї кампанії.

Хочу також наголосити, що лікарі укладатимуть угоди з абсолютно всіма жителями області, у тому числі й з тими, які проживають тут тимчасово. Приміром, у садових товариствах, де на постійній основі живуть, як правило, люди пенсійного віку, яким може знадобитися медична допомога.

– До якого терміну людям потрібно укласти декларацію з лікарем? Якщо це не відбудеться, чи отримуватимуть вони медичну допомогу і, якщо так, то на яких умовах?

– Хочу всіх заспокоїти, держава та Міністерство охорони здоров’я не залишить без медичної допомоги жодного жителя України, незалежно від того, уклав він угоду з лікарем чи ні. Різниця тільки в кількості грошей, яку виділяють на лікування. Тим закладам охорони здоров’я, де лікарі уклали угоди з населенням, Національна служба здоров’я України покриває фінансові витрати з розрахунку 370 гривень за одного громадянина. Для тих же, хто не уклав, фінансування зменшується до 240 гривень.

З 1 січня 2019 року всі заклади первинної допомоги повинні перейти повністю на фінансування послуг від Національної служби здоров’я України. Тож хочу ще раз наголосити – жоден заклад охорони здоров’я без грошей не залишиться і кожен пацієнт отримає необхідну медичну допомогу.

Не виїжджаючи з села, в нових ФАПах можна буде зробити й аналізи, і кардіограму

– Як загалом просувається реформа сільської медицини? Що зараз відбувається?

– Ми визначили й затвердили розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації Олександра Горгана так звану спроможну мережу первинної медичної допомоги, куди входить 928 закладів. Це центри первинної допомоги, амбулаторії, фельдшерські пункти, фельдшерсько-акушерські пункти й пункти здоров’я.

Так, у планах на найближчі три роки стоїть відкриття 45 нових амбулаторій, ще 41 маємо реконструювати і в 20 провести капітальні ремонти.

– У Вишгородському районі, у віддаленому селі Боденьки, нещодавно за участі Президента України було відкрито сучасний ФАП, і подібні мають з’явитися з часом по всій країні. Розкажіть, будь ласка, про його роботу.

– Це дуже важливо для людей, які там живуть. Адже раніше вони могли бачити медицину лише тоді, коли їхали зі свого села, полишаючи городи, роботу, витрачали чимало часу та грошей на дорогу аби записатися в чергу для здачі аналізів і відвідання лікаря.

Відкриття цього фельдшерсько-акушерського пункту цілком відповідає Закону Президента України Петра Порошенка про поліпшення якості й доступності медичного забезпечення в сільській місцевості. І нам дуже приємно, що голова нашої облдержадміністрації Олександр Горган зробив можливим не тільки появу достойного медичного закладу для села, а й зміг втілити ті ідеї, які передбачені цим законом. Тепер, не виходячи з приміщення ФАПу, можна зробити всі необхідні аналізи, отримати «доступні ліки», консультацію кардіолога, до прикладу – зняти ЕКГ, відправити до телемедичного центру й у режимі реального часу отримати консультативний висновок. Крім того, розроблено план відвідування ФАПу вузькими спеціалістами, такими, наприклад, як акушер-гінеколог.

А між тим у нас є райони, де лікарі приймають пацієнтів у старих столітніх будівлях. Туди не те, що інтернет неможливо провести, а й санвузол зробити годі. Дешевше в цьому випадку замість такої амбулаторії побудувати нову. За проектами, які нам пропонує Мінрегіон – це будуть сучасні типові збірні будівлі, завдяки чому їх можна буде ввести в експлуатацію за два-три місяці. Маємо надію, що цього року ми відкриємо 10-15 амбулаторій. А загалом створення спроможної мережі розраховано на три роки.

– А яким чином Ви плануєте залучати на село лікарів?

– Кадровий дефіцит дуже великий по всій Україні, в Києві ж є надлишок лікарів. Я сподіваюся, нам вдасться переманити їх до себе. Голови районних адміністрацій і рад, сільських та селищних рад на місцях цю проблему намагаються вже вирішити, зокрема вони створюють для лікарів гідні умови для проживання, збільшують заробітну плату за рахунок фінансування з місцевих бюджетів.

Цієї суботи я відвідала кілька районів нашої області. До прикладу, у Ставищі мені показали майже готові кілька квартир для медиків, які місцева влада переобладнала власним коштом з недобудов і вже закінчує їх ремонт. І я розумію, що лікар із задоволенням там працюватиме, маючи можливість разом зі своєю сім’єю жити неподалік від роботи, певні преференції в оплаті комунальних послуг, отримуючи збільшену заробітну платню за якість своєї роботи.

Створення притрасових лікарень рятуватиме життя людей

— В одному з інтерв’ю Ви говорили про необхідність створення мережі притрасових лікарень поблизу великих шляхів, де часто трапляються аварії. Що стосовно цієї ідеї?

– Це дуже важливе питання, адже щодня на наших трасах відбувається від 15 до 20 ДТП. У нас 5 трас державного значення. Програма створення 12 притрасових пунктів надання невідкладної медичної допомоги потерпілим при ДТП та при надзвичайних станах була проголосована Київською обласною радою на останній сесії, її підтримали майже всі депутати обласної ради. Тому, що всі розуміють, яка це велика проблема і її дійсно необхідно вирішувати. Нині охарактеризовано стан справ у закладах охорони здоров’я, які розташовані поблизу трас. Ми визначаємо потребу у фахівцях, їхню спеціалізацію тощо. Плануємо в Національній медичній академії післядипломної освіти отримати додаткові путівки на курси навчання і перенавчання місцевих фахівців. Головою КОДА Олександром Горганом направлено листа до Кабінету Міністрів України щодо можливості виділити нам цільову субвенцію для того, щоб забезпечити Київщину досить специфічним обладнанням для порятунку життя людей. Великих грошей тут не потрібно, мова йде про поточні ремонти наявних закладів і про те, щоб закупити обладнання й забезпечити ним ці притрасові лікарні. Цього року ми просимо на це 82 млн гривень. Це не дуже велика цифра з огляду на те, що проблема загальнодержавна, адже в аваріях страждають не лише жителі Київської області.

– Як із народжуваністю та зі смертністю в області на сьогодні?

– Цифри поки сумні: смертність зростає, як і в цілому по країні, а народжуваність… не збільшується. Якщо 2016 року в нас було близько 17 тисяч пологів, то в 2017 – 16 тисяч. Більше того, збільшується кількість дітей-інвалідів. На жаль, свого часу не було створено Київський обласний перинатальний центр, хоча і проект був розроблений. У наших планах – створення такого центру з мережею перинатальних відділень на базі пологових відділень районних лікарень. Дуже відчувається кадровий дефіцит, але я сподіваюся, що нам вдасться до роботи залучити декількох неонатологів за рахунок місцевих громад.

Ми повинні зупинити демографічну кризу. І починати треба з пологів. Зараз ми розпочали навчання акушерської реанімації для того, щоб підготувати на місцях потужні кадри, проводиться навчання наших фахівців-неонатологів і акушерів-гінекологів в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології.

На початку червня в нас відбулася зустріч із представниками Американської академії педіатрії, які запропонували колегам із Київщини перейняти їхній досвід і використати методики Програми реанімації новонароджених. Близько 40 фахівців із Київської області – лікарі-неонатологи, дитячі анестезіологи, акушери-гінекологи взяли участь у семінарі-тренінгу, який пройшов за українсько-американською навчальною програмою. Важливо те, комунальним родопомічним закладам Київської області, по закінченню проекту, передаються всі друковані навчальні матеріали, манекени та базове реанімаційне обладнання для подальшого використання за цільовим призначенням.

Ще хотілося б розширити можливості перинатальних відділень у Боярці, у дитячій обласній лікарні. Мені дуже приємно, що в Броварах за кошти міста й району створено потужне неонатологічне відділення – ним я дуже пишаюся.

Хочеться дуже багато зробити, але дуже важко щось втілити, коли немає фінансового підґрунтя. Проте навіть у випадку з перинатальним центром ми не чекатимемо, поки держава нам дасть грошей. Ми шукатимемо вихід із ситуації. Можливо, вдасться поки що невеликим коштом реалізувати створення належних умов для новонароджених на базі нашого Центру охорони здоров’я матері та дитини.

– Чи вистачає нині в області вакцин??

– Деякі вакцини ми маємо в повному обсязі, на деякі ще очікуємо поставки від Міністерства охорони здоров’я. Щодо ситуації з кором, то вона залишається стабільно напруженою, хоч як ми намагалися її стабілізувати. На кінець травня в нас уже зафіксовано 19 спалахів кору. Вакцини КПК для планової вакцинації в області вистачає.

Щорічний профілактичний огляд рятує ваше здоров’я і життя

– Як Ви вважаєте, що головне Вам вдалося зробити за той час, відколи Ви очолюєте медицину області, а що поки ні?

– Чимало вже зроблено. За цей час ми відкрили п’ять нових амбулаторій, два центри гемодіалізу в Броварах і Фастові. Торік відкрили Єдину обласну диспетчерську службу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, закупили для нього дев’ять автомобілів. Цього року завдяки тому, що сесією облради було прийнято всі наші програми, виділено кошти на закупівлю додаткових автомобілів зі спеціальним обладнанням для цього Центру. У Броварах створили єдину електронну базу лікарів і пацієнтів, де людина вільно може побачити робочий графік лікаря та записатися через інтернет до нього на прийом. Результати прийому також вносяться в електронну карту пацієнта і тепер непотрібно її всюди носити із собою. Зараз таку систему створюють у Борисполі та Фастові.

Також вирішуватимемо поточні проблеми. Спільно з головним лікарем Київської обласної клінічної лікарні ми опрацьовуємо питання щодо відновлення дитячих ліжок нейрохірургії, які були закриті в 2016 році. Є, наприклад, заклади охорони здоров’я, у складі яких є травматологічні ліжка, а десь їх немає. У нас не в кожному районі, не в кожній лікарні є інфекційні відділення, деякі заклади їх змушені були закрити. Тому сьогодні дуже важливо спрямувати кошти на оснащення тих, що залишилися.

А загалом ми зараз працюємо над реформою, і кожен день у нас дуже насичений – з ранку і до ночі, інколи без вихідних. Але який ми закладемо фундамент, такі й матимемо результати, адже від цього залежить подальша наша робота.

– А що б Ви побажали жителям Київщини напередодні Дня медичного працівника?

– Відповідального ставлення до власного здоров’я. Пройти профілактичний медичний огляд – завдання кожної людини, адже це може зберегти її життя. І кожен із 1,7 млн жителів області повинен знати, що раз на рік він обов’язково має зробити рентген, здати основні аналізи, два рази на рік жінка повинна пройти свій огляд, а чоловік – свій. Адже ми за своє життя і здоров’я відповідальні не лише перед собою, але й перед нашими рідними. Тому, щороку в травні я лишаю все й іду до лікаря на профілактичний огляд: роблю рентген, повне обстеження, здаю кров на аналіз. Коли знаєш, що в тебе все нормально і працювати легше.

Загалом я бажаю всім жителям Київщини – і медичним працівникам, і усім іншим громадянам міцного здоров’я, а лікарям ще й відповідальних пацієнтів.

 

Деякі цифри та факти

  • На розвиток сільської медицини Київської області в грудні 2017 року спрямована державна субвенція в розмірі 200 541,7 тис. грн
  • Введена в експлуатацію Єдина диспетчерська служба Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Закуплено 9 автомобілів класу «В». Впроваджено GPS-навігацію
  • Створено 4 госпітальні округи. Створені госпітальні ради. Розробляються плани перспективного розвитку лікарень (ЛІЛ І та ІІ рівнів)
  • Впроваджується автономізація ЗОЗ. Створено 30 КНП ЦПМСД, 1 КНП ЦРЛ і 1 КНП КДЦ. Проведено ремонтних робіт і закуплено дороговартісного обладнання в заклади охорони здоров’я районів і міст області на суму 115 492,4 тис. грн
  • Відкрито 5 нових амбулаторій
  • Відкрито 2 центри гемодіалізу
  • Розроблена комплексна програма «Здоров’я Київщини на 2018-2020 роки»
  • В цей же період ми плануємо створення 12 центрів політравми на базі існуючих закладів охорони здоров’я (в тому числі й на базі ЛІЛ), що розташовані поблизу доріг державного значення. Це будуть щодобові притрасові пункти надання невідкладної медичної допомоги потерпілим при ДТП та при надзвичайних станах.
  • Дуже б хотілося втілити проект розвитку Санітарної Авіації Київщини, призначеної для надання екстреної медичної допомоги в умовах поганої транспортної доступності та великої віддаленості населених пунктів від медичних установ (Полісся). Нині ведеться підготовка проекту.
  • Станом на 08.06.2018 року в Урядовій програмі «Доступні ліки» в Київській області участь беруть 500 аптечних пунктів. За 5 місяців 2018 року їх приріст становить 266 аптечних закладів.

З початку року виписано на відшкодування вартості лікарських засобів – 294 тисяч 042 рецептів.

Кількість рецептів, за якими здійснено відшкодування аптечним закладам з початку року – 237 тисяч 588 на загальну суму 13916,7 тис. грн, що становить 74,7% від профінансованих видатків.