Валентина ЯКОВЕНКО, методист ЦТ «Джерело»
ФОТО – автор
У березневі дні ми вшановуємо великого сина нашого народу – Тараса Григоровича Шевченка – генія, мислителя, пророка, людину незвичайної долі й незвичайного таланту.
Вечір пам’яті «Перехрестя життя», який підготували вихованці Вишгородського міського центру творчості «Джерело», дозволив яскраво відчути його любов до України, народу, рідної мови, що проходить через усі твори Кобзаря.
Динамічно, емоційно, відтворивши образи Поета (Михайло Закуцький), художників Сошенка, Венеціанова (Андрій Таран), Карла Брюлова (Денис Малишев), пана Енгельгардта (Анатолій Жданов), жінок, у яких був закоханий Шевченко (Анастасія Прилуцька, Олександра Колісніченко, Ганна Шигимагіна, Маша Богайчук), юні актори дитячого драматичного театру «Експромт» перегорнули сторінки його життя і багатогранної творчості.
У цю розповідь яскраво вплелися танцювальні композиції (колективи «Вишеград», «Джерельце», «Flash»), кришталеві голоси солістів колективів «Helen-solo», «Співаночка», виступ керівника вокальної студії «Полузір’я» – неперевершеної і яскравої Тетяни Халаш. Звучав безсмертний «Заповіт» та інші вірші й пісні на слова Шевченка.
Готуючи сценарій заходу, художній керівник «Джерела» Альона Петлярська і керівник театру «Експромт» Наталія Філіпова зі своїми вихованцями опанували нові жанри драматургії, поєднавши кілька стилів. І глядацька аудиторія отримала справжнє задоволення від їхньої гри, адже діти як справжні актори змогли відкрити глядачеві світ, у якому перебувають самі.
Кожен учасник заходу віддавався сповна улюбленій справі, і тому вечір був зовсім небанальним і напрочуд цікавим. Тож, коли звучала фінальна пісня й актори безпосередньо й щиро підтримували її, було радісно від того, що у нас такі старанні, мислячі, талановиті й хороші діти.
Зі словами вдячності звернулася до них директор центру творчості Наталія Кисіль, зазначивши, що для педагогів закладу є важливим виховати джерелят патріотами своєї Вітчизни.
Радник міського голови Володимир Малишев прийшов на захід із вшанування Кобзаря з прапором України, з яким бійці щойно повернулися зі Сходу. Захищаючи рубежі нашої держави, вони також пам’ятають Тарасове слово.
«На жаль, те, що Тарас Шевченко написав 200 років тому, актуально і сьогодні, – вважає київський художник Андрій Єрмоленко, що створив серію робіт «Шевченкініана». – А це значить, що ми всі ці 200 років прожили у кріпацтві, і зараз намагаємося з нього вийти».
