31.07.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Технічному ліцею НТУУ «КПІ» м. Вишгорода – 20 років

kpi

 

 

Людмила КУТАФ’ЄВА, перший директор ТЛ НТУУ «КПІ» м. Вишгорода, заслужений вчитель України, почесний громадянин міста Вишгорода, відмінник освіти УРСР

Тривалий час я працювала у Вишгородській ЗОШ №1 в класах з поглибленим вивченням математики та була керівником методичного об’єднання математиків району. І ще тоді зрозуміла, що для учнів старших класів, які вступають до вищих навчальних закладів, потрібна додаткова підготовка. У цьому пересвідчилась під час вступних іспитів у «КПІ», де на запрошення приймальної комісії університету я була екзаменатором.
На той час в м. Києві відкривалися заклади нового типу – ліцеї. Ідея відкриття ліцею в нашому місті народилася в 1996 році, про що я сказала на одному з наших родинних свят. Її підтримали мій молодший син Віталій, який тоді працював начальником відділу міжнародних проектів Інституту змісту і методів навчання Міністерства освіти і науки України, і його дружина Світлана – завідуюча навчально-організаційного відділу ТЛ НТУУ «КПІ» м. Києва. І ми, все обміркувавши, розподілили між собою обов’язки. Віталій зобов’язався отримати необхідні рішення та дозволи в області, районі, місті та НТУУ «КПІ» м. Києва, Світлана – підготувати Статут, засновницькі документи, інші нормативно-правові акти та їх юридично супроводжувати. Я взяла на себе навчально-методичну та кадрову підготовку, набір учнів.
Спочатку ми планували відкрити ліцей як приватний заклад, але отримати для цього приміщення виявилося неможливим. Звернулися до голови Вишгородської райдержадміністрації В. Мельника – отримали відмову: в районі немає коштів на зарплати, а про ліцей – і мріяти годі.
На той час депутат міської ради Кутаф’єв виніс питання про відкриття ліцею на розгляд депутатів та міського голови О. Кімлача. І міська рада прийняла рішення про доцільність відкриття у м. Вишгороді Технічного ліцею.
В. Кутаф’єв організував зустріч ректора «КПІ» м. Києва, академіка М. Згуровського з мером Вишгорода, під час якої було підписано засновницьку угоду про створення Технічного ліцею у нашому місті. Відповідно до цієї угоди, ліцей увійшов до складу факультету Довузівської підготовки НТУУ «КПІ» і ліцеїсти отримали можливість користуватися матеріально-технічною базою університету з проведенням практичних та лабораторних занять. Міська рада зобов’язалася забезпечити ліцей приміщенням та відповідним фінансуванням. Також ректор «КПІ» та міський голова доручили директору Технічного ліцею «КПІ» м. Києва, професору В. Киричкову та міському депутату В. Кутаф’єву провести підготовчу роботу з відкриття ліцею у Вишгороді.
І наша мрія здійснилась. З 1 жовтня 1997 року почав працювати перший у нашому районі навчальний заклад нового типу – Технічний ліцей НТУУ «КПІ» м. Вишгорода. Очолити його засновники запропонували мені.
Почалася кропітка робота. На конкурсній основі набрали два класи – фізико-математичного та гуманітарного профілю. Оскільки я працювала у ЗОШ №1, то більшість учнів були звідти. Директор школи О. Скоростецький виділив нам дві класні кімнати, а потім приміщення майстерні, де батьки ліцеїстів зробили капітальний ремонт.
Професор В. Киричков надав нам методичну допомогу і приміщення для проведення лабораторних робіт з інформатики, фізики, хімії, біології, а також порекомендував своїх викладачів, які стали працювати в нашому ліцеї за сумісництвом. Серед них – чотири кандидати наук: О. Мельников, О. Войтенко, М. Пагута, А. Желдаков; старші викладачі кафедр університету: Т. Степанова, В. Сущук-Слюсаренко. Перші вчителі Вишгородської ЗОШ №1, які працювали в ліцеї, – це Л. Кутаф’єва – заслужений вчитель України, В. Кутаф’єв, К. Бровко, М. Ющенко, Н. Обрізан, М. Пудіч, Л. Шкільна.
Міська рада почала фінансувати ліцей з 1 січня 1998 року. Тобто, три місяці – з жовтня по грудень 1997 р. – наша сім’я оплачувала роботу вчителів із власних коштів.
В. Кутаф’єв викладав інформатику, виконував обов’язки заступника директора з наукової роботи, замовляв автобуси і возив дітей на лабораторні роботи та вступні іспити до університету «КПІ». С. Кутаф’єва вела документообіг ліцею. Я була призначена директором закладу.
З 1999 р. ліцеїсти почали навчатися у колишньому приміщенні дитячого садочка «Джерело», яке відремонтувала міська рада за кошти батьків ліцеїстів. Особливо активними були члени батьківського комітету – С. Андрушко, О. Власова, О. Смовженко, В. Костюк, С. Старцева, О. Нерсесян, С. Горішний, О. Васюк, Н. Оспанова та ін.
Перший випуск відбувся у 2000 році. З 15 випускників – 5 медалістів. Золотими медалями нагороджені: Анастасія Погодіна та Євгенія Саньковська. Срібними – Ольга Андрушко, Анастасія Котельникова, Денис Підлісний.
Серед випускників – багато переможців районних, обласних олімпіад: О. Андрушко, К. Згадзай, Д. Підлісний, А. Погодіна, А. Чупіра. Д. Скоропаденко брав участь в обласних змаганнях із плавання. Д. Підлісний у складі юнацької збірної України з футболу – в змаганнях у Швеції. А. Чупіра був членом збірної району з баскетболу. Всі випускники вступили до вищих навчальних закладів, більшість – до НТУУ «КПІ».
У 2002 році ліцей пройшов державну атестацію і за оцінкою факультету довузівської підготовки увійшов у першу п’ятірку ліцеїв з якості підготовки учнів до вступу в НТУУ «КПІ». Тоді у ліцеї було 9 класів, в яких навчалося 170 учнів з м. Вишгорода, району та м. Києва. Більшість – обдаровані діти, про що свідчили їхні успіхи та зацікавленість тим чи іншим предметом у трьох профілях навчання: фізико-математичному, гуманітарному, економічному. У 2004 році А. Конкевич зайняв I місце з інформатики на республіканському захисті Малої академії наук, за що він та його вчитель В. Кутаф’єв цілий рік отримували стипендію голови облдержадміністрації.
У закладі активно працювало учнівське самоврядування – Республіка «Ліцей», органом якої була рада при президенті ліцеїстів, що діяла за чотирма напрямками: навчальна робота, видавнича робота, спорт та охорона здоров’я і дозвілля. Були два друковані органи – газети «Ліцей-плюс» та «Родзинка». Учні видавали їх самостійно, з незначною допомогою вчителів.
Ліцей мав дружні стосунки з містом-побратимом Вишгорода Льоррахом (Німеччина). Мер Льорраха та навчальні заклади, зокрема, Приватний ліцей Вольтера, допомогли нам меблями, обладнанням навчальних кабінетів, оснащенням класу інформатики комп’ютерами.
Кожний рік ліцеїсти, які виборювали призові місця на олімпіадах і гарно вчилися, їздили на відпочинок у Льоррах. Наші учні також відпочивали і в Трускавці та Очакові, в містах Західної України.
Ліцеїсти брали активну участь у заходах міста, району та області. Заступник директора з навчально-виховної роботи Л. Савчук та з виховної роботи О. Данилова разом із працівником районного Центру творчості «Дивосвіт» К. Караваєвою готували команду ліцеїстів до змагань із правил дорожнього руху, яка виборювала призові місця обласного рівня. За це у 2004 році команда ліцеїстів отримала путівки до міжнародного дитячого табору «Артек» (Крим), де відбувалися республіканські змагання ДАІ.
У 2003 р. на прохання батьків ліцеїстів ми відкрили початкову приватну школу ПЗНЗ І ступеня «Школа Кутаф’євих» і почали готувати документи для створення навчального комплексу «Школа-Ліцей-Університет» з метою безперервного навчання та більш якісної підготовки обдарованих дітей до вступу у вищі навчальні заклади. На жаль, ці плани реалізувати не вдалося через тривале політичне протистоянням між містом і районом та постійне реформування системи освіти у державі.
З 1 вересня 2006 р. я пішла на заслужений відпочинок і зайнялася науковою роботою. На базі нашої початкової школи провела апробацію і видала чотири навчальні посібники «Цікава математика» для 1-4 класів, які були схвалені Міністерством освіти і науки України для використання в навчальному процесі на території України. Також світ побачила книжка «Спогади про Вишгород».
Нинішній директор ліцею – моя учениця Лариса Савчук продовжує розвивати заклад. Під її керівництвом ліцей успішно пройшов ліцензування. В цьому навчальному році тут відкрили ще й п’ятий клас.
… Нині ювілей закладу співпав з професійним святом вчителів. Тож щиро вітаю педагогічний колектив. Бажаю найкращих успіхів і задоволення від нелегкої, але такої важливої праці вчителя, сумлінних учнів і процвітання нашому ліцею.