04.08.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Ліра

fon

Ігор ПАВЛЮК

Гинуть хлопці
Гинуть хлопці, гинуть люди…
Мертвим те вугілля, руди,
Ті заводи з циклом повним,
Як і з тим питанням мовним,
Як і виборчі  гонитви –
Вже не треба. Їм молитви
Тихі, щирі лиш потрібні.
Це ми тут – багаті, бідні,
Це ми тут – свої, чужі,
За межею, на межі.
Там у Бозі – всі ми рідні,
Для Суда Страшного гідні,
Де мірило – тільки Боже.
І молитва лиш поможе
Всіх живих за убієнних,
За цивільних, за воєнних.
Хай війна ця – постанова,
Хай якась гібридна,  нова.
Смерть та горе тут старі,
Та реальні тягарі.
Може б, нам і вам з Донбасу
До Різдва чи там до Спасу,
Назбирати пілігримів
Для пісень до херувимів,
Молитов святим старцям,
Трійці, образам, мощам –
Й цей святий «боєзапас»
Врешті вимолить Донбас?!
Ваші сироти, каліки
Хай у нас цілують лики.
Наші вбогі – хай до вас
Під один  іконостас,
Як по обміну студенти.
Може, наші президенти
Ще й очолять хресний хід
І на Захід, і на Схід…

 
Галина МОРОЗ

Доброта не має віку
Усю красу мого волосся
давно вже з’їла сивина,
Але зерна з доброколосся
У серці повно недарма.
Туди не прокрадеться старість,
Хоч скільки буде мені літ,
Я знаю, вірю, що нестиму
Завжди тільки добро у світ.

* * *
Мрія-журба
Знову не здійснилась та найбільша мрія.
Друге літечко за обрій вже сідає.
У село поїхать пестилась надія,
Там хатина рідна так мене чекає.
Не вдалося знову — і в очах сльозина,
Вічна перешкода чомусь не пускає.
А в дворі стежина, мамина стежина
Бур’яном повзучим росте, заростає.

Анатолій ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ

Мелодії осені
Туман, землі торкнувшись м’яко,
Розтанув десь у сизій млі.
І знов якісь сакральні знаки
Малюють в небі журавлі.
І знов нанизують невпинно
Зелені голочки ялин
Маленькі росяні перлини
На срібні нитки павутин.
Не намальовані картини
Укотре вийшли на пленер,
Де задивляються хмарини
У тихі заводі озер,
Де радує земна окраса –
Лісів осіння пектораль…
Та грає знов на скрипці часу
Журні мелодії скрипаль.