Володимир ТКАЧ

Важко повірити, але вже минуло 25 років, як побраталися два невеликі містечка: український Вишгород і німецьке Айхенау. З нагоди цього ювілею до нас завітала делегація з баварського краю. Про підсумки візиту наша розмова з міським головою О. В. Момотом:

— Олексію Вікторовичу, у переддень нашого національного свята — Дня Незалежності Ви зустрічали німецьку делегацію. Хто входив до її складу?

— Очолював німецьких друзів бургомістр Айхенау Петер Мюнстер. Його супроводжували референти з питань транспорту, партнерства, кадрових питань, у справах молоді, колишній керівник спілки «Коло друзів партнерства з Вишгородом», журналіст газети «Suddeutsche Zeitung» з адмінцентру Фюрстенфельдбрука, тобто, приїхала серйозна ділова команда. 

— Це була Ваша перша зустріч з німецьким колегою?

— Ні, ми познайомилися з паном Мюнстером у Нюрнберзі на міжнародній конференції. У травні цього року він приїздив до Вишгорода з короткотривалим візитом. І ось тепер знову, вже з фахівцями. Мюнстер — харизматична особистість, людина слова. Він перебував у відпустці в Римі, але пам’ятаючи про ювілейну дату, перервав італійську подорож, залишив там дружину і негайно вилетів до Києва.
— 25 років дружби — це ціла віха в історії наших міст…
— У вишгородців ще не стерлися з пам’яті важкі 1990-ті роки. Саме в той час німецькі побратими подали руку дружби і допомоги. З Айхенау йшли гуманітарні вантажі, медобладнання, запрошували до себе наших дітей, творчі колективи, спортсменів. Це німецькі волонтери допомогли організувати сиротинець «Любисток» у Нових Петрівцях. Вони допомагали викупити будівлю, приїздили ремонтувати її. Перелік добрих справ наших побратимів дуже великий.
Сьогодні вони надзвичайно боляче сприймають війну на Сході України і від душі бажають нам миру і процвітання.
— Я бачив, як наш дитячий оркестр «Водограй» зустрічав делегацію біля адмінбудинку німецьким гімном на музику великого Гайдна. Це було щось особливе!
— Гості дійсно були вражені до сліз. Вони не очікували такого приємного сюрпризу, але, оговтавшись, заспівали під оркестр:
— Єдність, право і свобода
Для німецької Вітчизни!
Давайте всі будемо до цього прагнути,
По-братському, тілом і душею!
Ми також організували розлогу фотовиставку, присвячену ювілею, підготували тематичний буклет тощо. У міську раду був запрошений один із фундаторів угоди про побратимство — тодішній представник Президента України у Вишгородському районі Володимир Іванович Романюк, який поділився спогадами, згадав усіх німецьких і українських друзів.
— Олексію Вікторовичу, яких конкретних результатів було досягнуто в ході цього візиту?
— Я вже говорив, що якщо раніше наше співробітництво мало ухил до отримання гуманітарної допомоги, то сьогодні відбувається перезавантаження взаємостосунків. Ми — рівнозначні партнери, і цей принцип хочемо реалізувати у конкретних проектах. Нас, наприклад, цікавить досвід німецьких друзів із впровадження технологій енергозбереження у житлових будинках. Ми домовилися створити робочу групу, яка працюватиме у Вишгороді і визначить, які об’єкти потраплять до пілотного проекту. По спорту ми домовилися провести німецько-український футбольний турнір.
— А коли наша делегація побуває в Айхенау?
— Пан Мюнстер запросив нас відвідати Баварію у жовтні. Саме тоді в Айхенау відбуватиметься міжнародний фестиваль культури. Його учасниками є вихідці з цього міста, які зараз проживають у 100 країнах світу. Вони і приїдуть з латиноамериканським чи африканським колоритом. Але для мене головне — перейняти досвід з управління житлово-комунальною та соціальною сферами. У німців є чому повчитися.
— І останнє. Гості залишилися задоволені?
— Звісно. Ми продуктивно працювали, але і не забували про відпочинок. Наші друзі побували в усіх куточках Вишгорода, відвідали Межигір’я, Київ, то ж позитивних емоцій у них вистачить надовго. А підтвердження цьому — відгуки у німецькій пресі, які вже з’явилися після візиту.
— Жовтень не за горами, то ж будемо чекати від Вас уже вражень із Баварії.
— Про все, що буду бачити, — розповім.
— Дякую, до нової зустрічі!