28.07.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Чи не втратимо свій «Стоунхендж»?..

chaikin

ostriv

Вадим ПЕРЕГУДА,
провідний науковий співробітник Вишгородського історико-культурного заповідника

У нас є свій справжній український «Стоунхендж» на відстані трохи більше 20 км від столиці України — м. Києва. Але ви тут не побачите величезних мегалітів на зеленій галявині, тисячі туристів тощо. «Сакральне, святе місце», — скажуть старожили. Майже 1000 років тому князь Юрій Довгорукий сказав про цю місцевість: «Це мій рай земний…». Цікаво, що у пошуках раю молодь, яка захоплюється здоровим способом життя і зеленим туризмом, повторює ту саму думку.
Сьогодні це останній мальовничий острів, що зберігся напроти Вишгорода, туристична перлина справжнього європейського ґатунку. Багато у нього назв: «Чайчин», «Лисий», «Сварище» тощо. Відома і швидкість руйнування островів хвилями Київського моря — 50 метрів за рік. «Ще недавно тут існувало цілих три острови, а сьогодні залишився тільки один! Можливо, років через 10 ми можемо втратити і «Лисий» – досить мальовничий і перспективний об’єкт для розвитку зеленого туризму», — розповідає місцевий краєзнавець, полковник МВС у відставці, який довгий час працював у Київській водній міліції, Володимир Литвиненко.
«Лиса гора» або «Сварище» — так давно називали цей високий пагорб, що знаходився біля села із загадковою і прадавньою назвою — Сваром’я. Місцеві легенди розповідають, що поруч, у селі Старосілля (Ольжичі), яке також затоплене, могла народитися рівноноапостольна княгиня Ольга (києво-вишгородська версія народження княгині Ольги).
Колись, ще до затоплення цих місць водами Київського моря, на площі понад 150 га, діяв один із найперших природних заповідників України (закритий у 1951 році). Заклав його ще в 1919 році академік Володимир Вернадський, організувавши тут біостанцію Академії наук України. За 32-річну історію існування Старосільського біосферного заповідника (Гористе), кого тут тільки не було: Володимир Вернадський, Олександр Богомолець, Борис Попов, Дмитро Белінг.
Після побудови Київської ГЕС і затоплення понад півсотні сіл, вершини гір перетворились на мальовничі острови.
Що стосується однієї з назв острова і назви затопленого села — Сваром’є, то вони походять від імені слов’янського бога Сварога. Сварог — згідно слов’янського перекладу хроніки Іоанна Малали — бог-коваль, батько Дажбога. Сучасні неоязичники вважають, що Сварог уособлює двох богів: Світовида (Бога, що народжує) і Перуна (Бога, що справедливо карає). Саме тут знаходилися і знамениті «Сварожі луки»…
Є повір’я, що на цьому пагорбі стояло капище бога Сварога, де жерці проводили свої втаємничені сакральні обряди.