29.09.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

«Разом озирнутися на минуле заради майбутнього»

18 листопада в Німеччині відзначають День всенародної скорботи, заснований 91 рік тому в пам`ять про майже 2 млн полеглих і зниклих безвісти під час Першої світової війни.
На німецькій землі є поховання німців, росіян, білорусів, українців, представників інших національностей, які загинули у боях чи таборах військовополонених, Ці могили нагадують про необхідність взаєморозуміння та збереження миру. День всенародної скорботи є днем пам’яті й трауру за загиблими — вже двох світових воєн, нагадуванням про жертви тиранії й деспотизму незалежно від національності.

Марина КОЧЕЛІСОВА
ФОТО — Вікторія УНУЧКО, спеціально для «Вишгорода»

11 листопада до міста-побратима Льорраха (Німеччина) відправилася делегація вишгородської молоді. Мета подорожі — участь у проекті школярів льорраської гімназії імені поета Йогана Петера Гебеля.

Такі зустрічі проводяться у Німеччині щороку — для відзначення пам’яті жертв світових воєн і тоталітарних режимів. У Льорраху, зокрема, побували юні французи і поляки. А цього року — українці.
Ось що про це пишуть німецькі видання «Бадіше цайтунг» (Badische Zeitung) і «Мартгрефлер тагблатт» (Martgrafler Tagblatt) та повідомляє офіційний сайт міста Льорраха (переклад — довільний):
«Присвячено дружбі
Упродовж багатьох років День пам’яті відзначається на головному цвинтарі м. Льорраха. Цього року біля меморіалу панувала німецько-українська дружба.
Тут зібралися не лише німецькі школярі. Аби вшанувати пам’ять молодих жертв двох світових воєн, терору і насильства, до них приєдналися школярі і студенти з м. Вишгорода (Україна) разом із мером.
«Молоді пощастило жити у мирному світі, — сказала обербургомістер Льорраха Гудрун Хойте-Блюм. — Для молодших пам’ятники і меморіали часто не мають такого значення, як для літніх людей. Тому провідною ідеєю нашої зустрічі є об’єднання молоді».
На урочистій церемонії на кладовищі виступив її український колега. «Я дуже радий, що наші міста дружать. Маємо цінувати те, що можемо разом озирнутися на минуле сьогодні, — сказав мер Вишгорода Віктор Решетняк. — Під час Другої світової в Україні були мільйони жертв. У вишгородській землі поховані тисячі солдатів різних народів. Є й безіменні поховання.
Важливо пам’ятати усіх. У Вишгороді шукають і впорядковують також і могили чужоземних солдат.
У нас кажуть: війна закінчиться, коли буде похований останній солдат».
Німецькі та українські студенти підготували два короткометражні фільми, які показали під час церемонії.
Перша стрічка — портрети та біографії чоловіків з Льорраху, полеглих у Першій світовій війні. На фотографіях — зовсім дитячі обличчя, багатьом із них не було й 25 років. Лист Генріха Шікле з Гертінгена — як заповіт: «Ми хочемо миру».
Другий фільм — про німецький військовий меморіал з написом «Мертвим героям» і пам’ятник, де написано «Сини України».
Після церемонії до пам’ятників полеглим поклали жалобні вінки. А потім школярі та студенти читали вірші проти війни.
У різних частинах Льорраха відбулися урочисті церемонії за участю хорів та музичних товариств. У Бромбаху в євангельській церкві Гааген — екуменічне богослужіння, а у Тюмрінгені — поминальна служба у церкві Рьоттельн. У Гауінгені пастор Вернер Хаффнер у проповіді нагадав про відповідальність перед Богом і про те, що Євангеліє закликає йти шляхом миру».
«Молодь з Вишгорода і Льорраха біля меморіалу
Меморіал поминання загиблих біля каплиці головного кладовища Льорраха, як і у минулі роки, став місцем молодіжного проекту.
Під час роботи над спільним проектом учнів з гімназії імені Гебеля (Льоррах) та школярів і студентів з Вишгорода (Україна) допомогу і супровід українцям надали молодіжна соціальна організація САК (Soziale Arbeitskreis (SAK) і товариство «Льоррах міжнародний» (Lerrach International).
Обербургомістр Гудрун Хойте-Блюм відзначила, що теми насильства і терору у ЗМІ більше з’являються до ювілеїв (75 років «Кришталевої ночі» тощо) та привітала молодих українців, які продовжують міжнародний проект з увічнення пам’яті загиблих.
Вишгородський міський голова у своєму виступі сказав, що вражений тим, як вшановують пам’ять загиблих — незалежно від їх національності. Віктор Решетняк запропонував організувати міжнародний волонтерський табір в Україні для пошуку військових, зокрема — німецьких, поховань періоду Другої світової. (Привітання та розмови перекладала Штеффі Меммерт-Лунау, товариство «Льоррах міжнародний».)
У жалобних урочистостях узяв участь і хор «72» на чолі з Бріджит Шнабель. Ганс-Петер Трьоендль грав на органі, а Фелікс Грьобер — на флейті. Після церемонії покладання вінків до плит з іменами жертв тиранії та полеглих у війнах виступали німецькі та українські школярі, а Корнеліус Майєр виконав на трубі «Пісню хороших товаришів».
Українська молодь прибула у супроводі представника Вишгородської міської ради Ольги Мельник — у вівторок перед Днем пам’яті. Оглядову екскурсію по Цюріху для них організував «Льоррах міжнародний».
Над спільним проектом, присвяченим Дню пам’яті, підлітки працювали під керівництвом вчителя Йохена Кньоллера і створили два фільми.
Основою першого став лист учасника Першої світової — юного студента Генріха Шікле. Слова листа лунали на тлі фотографій загиблих.

Переклад був доступним для всіх учасників проекту. Тож українська та німецька молодь відчула і зрозуміла, що таке війна. 

У другому фільмі йшлося по те, чи можна назвати героєм людину, яка віддала своє життя, вбиваючи інших у боях.
На додаток до участі у міжнародному проекті школярі і студенти проводили вільний час разом, ходили до спортзалу, у супроводі волонтерів Ханни Джон та Франциски Ловз готували національні страви.
Юні українці також відвідали організовану товариством «Льоррах міжнародний» та муніципальним департаментом культури фотовиставку мистецтвознавця Оксани Гізо «Україна — земля між Сходом і Заходом».
Розповіді вишгородців про поїздку до дружнього Льорраха під час зустрічі за круглим столом — читайте у наступному номері