28.07.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

О. Момот: «Об’єднуватися будемо лише на добровільній основі»

Розмовляв Володимир ТКАЧ

Квітень місяць для Вишгородської міської ради минув під знаком децентралізації влади. Саме в цей період розпочалася активна підготовча робота по створенню об’єднаної Вишгородської громади. Що вже зроблено в цьому напрямку і якими будуть подальші кроки — про це поділився своїми думками міський голова Олексій Момот.

— Олексію Вікторовичу, Вишгород досить активно включився в об’єднавчий процес: депутати одноголосно підтримали Вашу ініціативу, відбулися зустрічі з представниками сільських громад, але все ж складається враження, що по селах цей процес гальмується.
— Такі моменти дійсно є. Хтось хоче тихенько відсидітися, почекати. На жаль, ці люди не розуміють, що децентралізація влади — це незворотній процес. І доки в нас є можливість об’єднатися добровільно — треба об’єднуватися. Ми запропонували створити об’єднану Вишгородську громаду від Лютежа і весь лівий берег. Це буде самодостатня спроможна громада. Держава передає нам великі повноваження і головне – фінанси. Скажімо, Вишгород отримає 60 відсотків податку з доходів фізичних осіб. Це додатково в бюджет 107 мільйонів гривень. Села теж отримають цей податок. Тобто, ми зможемо гідно фінансувати всі наші програми. Це буде бюджет розвитку.
Чому в деяких селах цей процес гальмується?
Причина перша: деякі сільські голови побоюються, що їх не оберуть старостами.
По-друге, процес гальмують і деякі чиновники райдержадміністрації, які втратять владу. В результаті цих дій на сьогодні лише Хотянівська сільська рада провела сесію і підтримала нашу ініціативу. Я добре розумію представників сільських громад, яким за браком інформації не все зрозуміло.
Пам’ятаєте, як на зустрічі висловлювали занепокоєння, що Вишгород може організувати сміттєзвалище біля якогось села і т. п.? На ці запити ми показуємо сільським головам Генеральний план розвитку міста, де чітко показано, де буде перероблюватись сміття, де буде цвинтар і т. д. Ми створили штаб по підготовці до об’єднання і там можна отримати всю інформацію, цифри, пояснення, консультації. Нам активно допомагає представник Міжнародного швейцарського фонду уникнення ризиків Михайло Гончаренко. Будь ласка, приходьте в штаб, вивчайте матеріали і визначайтеся. Але я ще раз наголошую: силоміць у нову громаду ніхто нікого не буде тягнути — все має бути на добровільній основі.
— Ще одна знакова подія квітня — це обговорення внесення змін до Генерального плану. І широкий загал вишгородців досить активно взяв участь в обговоренні.
— Прийнятий у 2011 році Генплан сьогодні дійсно потребує змін. Ми вперше його оприлюднили в пресі, розмістили в коридорі міської ради. Тобто, цей головний містобудівний документ відкритий для всіх. Ми провели перше громадське обговорення, але пропозиції продовжують надходити, тому ми продовжили обговорення ще на місяць. Паралельно триває обговорення і в он-лайн режимі, але все ж пряме спілкування у залі набагато ефективніше. Хоча деякі депутати використовують його для своїх піар-кампаній, займаються примітивним популізмом, нагнітають обстановку. Така поведінка лише шкодить справі. Зараз ми чекаємо від проектного інституту опрацьовані нові зміни до Генплану. Потім знову будемо обговорювати їх із громадськістю.
— В соціальних мережах дуже активно триває обговорення хаотичної багатоповерхової забудови в місті. Яким чином цей процес можна спрямувати у правове русло?
— Хочу ще раз підкреслити: на жаль, усі ділянки забудовникам були надані депутатами попередніх скликань. Ми за півтора року надали лише ділянку для будівництва дев’ятиповерхового будинку на два під’їзди. Це відбулося через інвестиційний конкурс. Забудовник — ТПК «Лідер» перед початком робіт сплатив до міського бюджету 16 млн грн. А ось ті забудовники, які раніше отримали ділянки, сплачували всього-навсього 300-400 тис. грн. Відчуваєте різницю: 16 мільйонів і 300 тисяч? Якби вони всі проходили через інвестиційні конкурси, то кожні три нові будинки — це кошти на дитсадок або школу.
Напроти «Карату» ми виділили ділянки площею два гектари під будівництво торгово-розважального комплексу – теж через інвестиційний конкурс. Забудовник сплатив місту 10 млн грн. А ще він сплатить за оренду землі, створить нові робочі місця для вишгородців. Взагалі у місті ще є ділянки, за які ми будемо боротися. Є такі фірми, які не сплачують за оренду, в інших закінчується строк дії договору оренди. Ми вважаємо, що досить жити за рахунок міста.
— На минулій сесії багатьох присутніх вразив неприємний факт, коли депутати провалили питання надання статусу заповідника острову Великому. Чи можна пояснити подібні дії?
— Всі добре знають, що Київрада не полишає намірів забрати острів Великий під свою юрисдикцію. Якщо Київ протягне своє рішення через Верховну Раду — ми втратимо 300 гектарів міської землі. Тому була пропозиція створити на острові заповідник. Нас підтримав голова облдержадміністрації Олександр Горган, який організував дослідження острова екологічними службами. Якщо на Великому буде заповідник — Києву він стане непривабливим, бо тоді не побудуєш там ні казино, ні ресторани. Від міської ради вимагалося підтримати пропозицію щодо створення заповідника. Чому так вчинили депутати? Мабуть, уже готуються до виборів. Але, якщо вони хочуть щось отримати від мене за голосування — у них нічого не вийде. Якщо вони знову будуть відверто «валити» це питання — я піду до людей і розповідатиму, хто конкретно підігрує Києву. Хто як голосував – можна побачити на сайті міської ради. Негоже так поводитися і відверто здавати землю громади сусідньому місту.
— Багато читачів запитують, чи буде в цьому році функціонувати зона відпочинку на хвилерізі?
— Я запропонував через інвестиційний конкурс надати цю ділянку під водні види спорту: вінд-серфінг та інше. Будуватися там нічого не буде, окрім роздягалень, душових, приміщення адміністрації. Це будуть легкі збірні будиночки.
— Які об’єкти відпочинку ще з’являться в місті?
— Насамперед з’являться дві нові паркові зони. Плануємо розпочати будівництво дитячого парку, подібного до того, що в центрі. Він буде знаходитися за будинками на розі вулиці Н. Шолуденка і проспекту І. Мазепи. Інший сквер з’явиться біля будинків №№ 8 та 12 по вул. Набережній. Там заплановано зробити доріжки з плитки, встановити лавочки і тенісні столи. У нас є навіть задум провести вуличний чемпіонат із настільного тенісу.
— Багатьох вишгородців хвилює доля колишнього ресторану «Вишгород». Чи не з’явиться там чергова багатоповерхівка?
— На жаль, ця споруда вже є приватною власністю. Її господар вчасно сплачує за користування землею. А цільове призначення ділянки — ресторан. Тому ніякого житлового будинку там не буде.
— Ми говоримо про нові проекти, але не встигли щось побудувати, як вандали тут же нищать усе. Як боротися з цими відморозками?
— Це болюча проблема для міста. У гуртожитку по проспекту Т. Шевченка ми відремонтували холл, вхідну групу, встановили нові поштові скриньки. Але в пасхальні свята п’яні негідники поламали гіпсокартонні перегородки. Ви ж там живете! Тепер треба там знову робити ремонт. Або, скажімо, замінили вікна, так скручують ручки. Замінили світильники — виривають з дротом. Просто дикуни якісь.
Інший приклад: у приватному секторі ми встановили контейнери для сміття. Безплатно, щоб люди привчалися до чистоти. Але і по сьогодні сміття носять у ліс, або везуть у місто, де за них оплачують побутові відходи місцеві жителі. На мою думку, боротися треба, насамперед, із дрібними порушеннями, щоб вони не переросли в тяжкі. Це як по теорії «розбитого вікна» екс-мера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані. Якщо не встановити нове скло в розбитому вікні, то незабаром вандали розвалять усю будівлю.
— Олексію Вікторовичу, давайте наприкінець про щось хороше, світле і душевне.
— Таких новин у місті багато. За моєї ініціативи триває культурологічний проект «Шануй українське». До Вишгорода вже приїздили знаменитий хор ім. Вірьовки, ансамбль Вірського, а тепер 10 травня я запросив Національну капелу бандуристів. У концерті братиме участь і наша землячка Тетяна Школьна, яка так плекає українську пісню.
Не хочеться говорити про політику, але якби наша держава приділяла належну увагу розвитку української культури, а українські виконавці більше їздили на Схід, до Криму, то в нас не було б прихильників «руского міра». Я народився в Сибіру, але з трьох років живу в Україні і понад усе люблю нашу культуру. Саме тому я і хочу дарувати людям можливість почути всесвітньо відомі колективи. Щоб у людей було менше агресії. Бо зараз навіть у соціальних мережах переважає агресивність. А ми на противагу будемо демонструвати позитив.