Володимир ТКАЧ
ФОТО – архів родини Арсієнків
Хто-хто, а найближчі сусіди України — Польща, країни Балтії на власному гіркому досвіді переконалися в підлості кремлівського режиму, в розпалюванні воєн на околицях колишньої імперії. І ні Штати, ні Німеччина не сприйняли так гаряче перемогу Майдану, героїзм української армії на Донбасі, як Литва, Латвія та Естонія. І по сьогодні ці країни залишаються найкращими друзями України.
В Польщі склалася добра традиція запрошувати в гості українських дітей, життя яких так чи інакше зачепила війна на Сході. З українського боку серед інших організацією таких поїздок займаються Міжнародний благодійний фонд «Реабілітаційний центр-шпиталь Майдану» та Міжнародний благодійний фонд «Всесвітня допомога дітям України».
Нещодавно на польських теренах побувала і наша землячка, 12-річна Діана Арсієнко, донька загиблого під Авдіївкою десантника Збройних сил України Руслана Арсієнка. В Польщу 25 українських дітей із різних регіонів потрапили швидко, на комфортабельному автобусі-лайнері. Дітей традиційно поселили в польських сім’ях. Діана з подругою проживала в просторому двоповерховому будинку на околиці Варшави. Подружжя і його троє дітей виявилися надзвичайно гостинними і шляхетними. Ці люди дуже переживали за ситуацію в Україні і робили все можливе, щоб дітям було затишно.
Звісно, що на юних українців столиця Речі Посполитої справила незабутнє враження: старовинна архітектура і модернізм, мальовничі парки, планетарії, зоо- і аквапарки, прогулянки на конях — все це надовго залишиться у пам’яті дітей.
Нашій Діані дуже сподобалася польська школа. Вразило те, що в програмі навчання дуже багато практичних занять і дослідних робіт.
Звичайно, що діти побували і на Алеї Яна Христиана Шуха, де розташоване посольство України. Наші діти разом із польськими ровесниками подарували дипломатам свої пісні, а ті віддячили гостям приємними подарунками.
— Я дуже вдячна секретарю міської ради Тетяні Бражніковій за турботу, яку вона проявила до моєї доньки, — розповіла мама Діани Наталя Арсієнко. — Це вона знайшла благодійні фонди, підготувала всі необхідні документи. А ще від душі хочу подякувати депутату міської ради Олені Лісогор, яка давно допомагає нашій сім’ї і в тому числі разом із Тетяною Олексіївною сприяла поїздці в Польщу.
Десять днів у Польщі промайнули як одна миттєвість. Однозначно, що перебування на берегах Вісли закарбується на довгі роки. Можливо, юна вишгородчанка по закінченню школи обере навчання в улюбленій Варшаві. Її вибір базуватиметься на твердому переконанні, що за Бугом вона буде в колі друзів — щирих і відданих Україні.
