25.09.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Свято Маланки — Щедрий вечір, і Василя — старий Новий рік

Джерело: Інтернет-ЗМІ

Новий рік у нас відзначається двічі: 1 січня за новим, григоріанським календарем, і через два тижні — за старим, юліанським стилем. 14 січня — день пам’яті св. Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, який народився близько 330 року у родині  багатих благочестивих батьків. Все свідоме життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед віруючих. Українці шанують чесноти святого і увічнили його ім’я в щедрівці  такими словами: «А що другий празник — святого Василя! Радуйся, ой радуйся, земле, син Божий народився!»

Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий вечір — веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею (піст уже минув): багатою кутею на смальці, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі тощо. А ще випікають два спеціальні хліби — «Маланку» і «Василя».

Зазвичай батько питав, сховавшись за великою мискою з пирогами: — Чи бачите ви мене, діти? У відповідь потрібно сказати: — Не бачимо Вас, батьку! — То дай, Боже, щоб і на той  рік не бачили! Цей ритуал  символізував собою замовляння на гарний, високий врожай пшениці, достаток і добробут у родині.

На Щедрий вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні, від Таврії до Гуцульщини, традиційно  ходили гурти ряджених — молодіжні ватаги, які щедрували й водили «Маланку», — своєрідний маскарад, що не має нічого спільного з християнськими віруваннями, хоча й носить ім’я преподобної Меланії  римлянки, яка померла саме цього дня, 439 року.   

«Маланка» — народне дійство, що прийшло до нас ыз глибокої давнини, і покликане виконувати магічнозаклинальну функцію — відганяти злих духів і забезпечити людям урожай  та здоров’я.

Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одягали чудернацький одяг, перевертали кожухи, розмальовували обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо. Цілковита відсутність, з одного боку, християнських мотивів та символів, і розвинута структура ритуалів господарської, шлюбної, очисної магії, з іншого, засвідчують глибокі язичницькі витоки народної обрядової Маланки. Цим популярним жіночим ім’ям позначалося не тільки свято, а й конкретний фольклорний образ, що діяв у обряді в двох планах: героїні новорічних пісеньщедрівок та ритуальної маски.

З плином часу традиція вратила свій первісний зміст і значення і зараз носить лише розважальний характер. Основні діючі особи — перевдягнений у дівчину нежонатий хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Орач із чепігами (плугом) та ін. Сьогодні ця барвиста Маланчина  галерея поповнилася живими персонажами (деякі перейшли з минулих часів): бутафорними «офіцерами» і «солдатами» неіснуючих армій, у кумедному одязі; сучасними «президентами» (вітчизняними і зарубіжними), «депутатами» різного штибу, місцевими «діячами», рекетирами, міліціонерами, «зірками» шоубізнесу,  кіногероями тощо. Фантазія маланкуючих аж зашкалює: майструють соломяних, шкіряних, навіть — металевих Маланок, які у супроводі інших масок ходять від хати до хати з новорічними піснями та поздоровленнями. Уся ватага з музиками, що інколи нараховує від 50 до 200 людей, рухається вулицями, стежками, городами, по дорозі бешкетує: закидає тини на стріху, знімає ворота й переносить їх в інше місце, перекидає автомобілі, збиткується над перехожими; щедрує господарю, співає величальних пісень:

А на Маланки печуть оладки,
Та не ламайте — цілі давайте!
Наша Маланка господиня,
На ополонці ложки мила.
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров’я!

Церемоніальне дійство включає виконання рядженими танцю, драматичноігрових епізодів, приспівок, ритуальних дійств, що мали колись магічне значення:

А учора із вечора
Пасла Маланка та й два качура.
Та й пасучи, загубила,
Шукаючи, заблудила… і т. д.

І ніби простенька, невибаглива мелодія «Ой, ЧирчикуВасильчику», яку співає молодь під кожною хатою, символізує обряд відганяння темних сил і побажання господарю доброго урожаю на наступний рік. Маланкування і підготовка до нього — дуже складний і серйозний процес, брати участь в якому може удостоїтися не кожний — обирають артистичних, кмітливих, тих, хто вміє гарно співати, грати, віншувати. Заздалегідь готують маски, відповідний одяг, розігрують ролі обраних персонажів, в які належить перевтілитися дійовим особам. А вже по обіді після нічного гуляння Маланка зі своїм почетом ішла очищатися у річках, озерах, водоймах.

Кожний регіон України має свої особливості святкування Маланки. Та чи не найяскравіше це дійство відбувається на Буковині — у Чернівцях та в усіх районах і селах області, де з особливою любов’ю і піклуванням ставляться до свого фольклорного надбання, народженого фантазією й віруваннями народу, бережуть його і удосконалюють.Тут проходять щорічні фестивалі, які варто побачити, бо такого унікального видовища немає більше ніде. І справді, мабуть, тільки на цій землі могло народитися таке поетичне диво, як МАЛАНКА.

Щедрий Вечір із багатою кутею, скоромними стравами, цілим комплексом своєрідних ритуалів (ладнання господи, обійстя, величання печі, купання хліба і т. д.) змінює Новий рік  Василь. Уранці самі хлопчики (без дівчаток) з рукавицями, наповненими зерном, засівають спочатку в своїй хаті, потім ідуть до хрещених батьків, сусідів  і родичів. При цьому треба обов’язково побажати: «Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб уродило краще, ніж торік! Коноплі — під стелю, льон — по коліна, щоб вам, хрещеним, голова не боліла! Будьте здорові з Новим роком та Василем! Дай, Боже!». І тут уже розмаїття щедрівницьких гуртів — дитячих, дівочих, мішаних, — з посіванням, віншуванням, народною виставою, численними магічними діями,  — із  такою безліччю, що їх певно ще ніхто не перелічив і не перелічить. Бо лише в Україні співають побажання кожному окремо: панугосподарю, господині, дівчині, парубкові, батькам, їхнім дітям, порівнюючи їх із сонцем, місяцем, зорями.

Святий Василій Великий вважався покровителем землеробства, обрядодії цього дня носять аграрномагічний характер. Щедрування —  народний звичай, тому всі щедрівки радісні, оптимістичні, в них бажають щастя, здоров’я, багатства, успіхів кожному члену сім’ї.

Св. Василій — патрон усіх, хто має це славне ім’я. Щиро вітаємо Василів, Василенків, Васильків, Василашків, Василис, Василівних, Васильовичів з іменинами, і нехай добрий ангел завжди вас оберігає, добро і ласку посилає!