Ігор МАГАЛА, голова Вишгородського районного осередку ВГО «Чорнобиль-86»
Вічна пам’ять тим, хто віддав своє життя у боротьбі з «мирним атомом» та захистив Європу від радіоактивного забруднення! Та хочу нагадати, що від аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків постраждали майже 3,5 млн людей.160 тисяч із 129 населених пунктів залишили рідні домівки та переїхали в інші місця. Кількість громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким встановлено інвалідність, пов’язану з наслідками катастрофи, щороку зростає.
У ст.16 Конституції України Чорнобильську катастрофу визначено як катастрофу планетарного масштабу, а збереження генофонду українського народу — обов’язок держави. Питання захисту прав потерпілих від аварії на ЧАЕС та її наслідків регулюються Законом України1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та іншими нормативними актами. «Чорнобильський» закон визначає основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок аварії, охорони їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності в них, соціального захисту потерпілого населення.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 5 жовтня 2006 року (ст. 71) визначено, що «дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону». Відповідно до ст.14, визначаються категорії постраждалих осіб, а компенсації та пільги визначені у 4 розділі Закону. Так, пенсії по інвалідності та в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися на бажання особи із заробітної плати за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 рр.
В той же час Зaкoн ствoрив нaбaгaтo більше юридичнoї нeвизнaчeнoсті, а подекуди й бeззaкoння, в пoрівнянні з існуючими нормативними дoкументами до 1991 рoку.
Українські «чорнобильці» чекають від влади належного реагування на їх законні вимоги вважаючи, що Указ Президента України від 14.12.2015 року № 702 «Про заходи у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи і Постанова Верховної Ради України від 12.11.2015 року № 793 «Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та заходи, пов’язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи», залишаються, по суті, порожніми деклараціями.
Громадяни, що постраждали внаслідок трагедії, закликають можновладців не обмежуватись урочистими промовами та покладанням квітів у пам’ятні дати. Не слід забувати, що чорнобильські пільги — не привілей і у разі, якщо обіцяне посилення соціального захисту сьогодні з ряду об’єктивних причин не є можливим, важливо зберегти хоча б існуючі права постраждалих.
