03.03.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

У Вишгороді (Віктор КУЧЕРУК)

Віктор КУЧЕРУК

Люблю світанки барвінкові,

Коли вгорі — сама блакить, 
І сиві пагорби дніпрові
Відкриті зору кожну мить.
Люблю дивитися, як віти
Верба полоще у росі,
Там, де нема в цей час на світі,
Крім мене, жодної душі.
Люблю босоніж почалапать
По дну піщаному ріки, — 
Вдихати плес далеких запах
Човнам рибацьким завдяки.
Люблю послухати незримих
Пташок веселі голоси,
Бо в їх піснях вчуваю рими
Багатомовної краси.
Люблю вздовж берега топтати
Стежки за синій небокрай,
Щоб твердо впевнитись і знати
Який красивий рідний край. 
28.10.16

Дитячі малюнки

Не вимагають вдумливих рецензій
Метелики чи квіти поміж трав,
Якщо малюк їх неумілим пензлем,
Побачивши уперше, змалював.
Здивовано вглядаюся в отави
На річки голубої відбитті, — 
І жаль стає, що кольори яскраві 
Дорослі зрідка бачать у житті.
Мина дитинство швидко й невловимо,
Непізнане ніким до глибини, — 
І барви з часом робляться блідими, 
І смуток криє радісні тони.
Наявні фарби не лягають в’юнко
На пожовтіле і холодне тло, —
Розчулений побаченим малюнком
Ніяковіло чухаю чоло… 
27.10.16

Передчуття, прозріння чи уява…

Зненацька десь поділася утома,
І в пам’яті згубилися жалі, — 
І весело, і сумно, і відомо,
Що станеться зі мною на землі.
Мов соромливо дивлячись крізь шпарку,
З прискореним на час серцебиттям, — 
Зарані відчуваю кожну сварку
І до примирень бачу вороття.
Усе майбутнє, в мороці і світлі,
Цвіте й шумить, немов під вітром гай, — 
Так дно сліди показує від кітви,
Так звуками вчувається ручай.
Замислений, насправді я не знаю,
Побаченим ділитись беручись, —
Чому цілунки щоки обпікають
І серце калатає, мов колись?
Передчуття, прозріння чи уява,
Між суєтою прагнень і надій, — 
Примушують не думати про справи,
Не перейматись безумом подій.
Так лялечка закутана у кокон,
Вслухаючись у невідомий світ, —
Напевно бачить невідкритим оком
Зелений луг і сонце, і політ… 
26.10.16

Середина осені

Середина осені собі
Багрецем вистелює стежини
Між повитих тишею дубів,
По уклінно схилених билинах.
Середина осені мені
Пісеньку наспівує нехитру
Про похмурі і короткі дні
Впереміжок із дощем та вітром.
Середина осені іще,
А уже тривожно до нестями
Від холодних подихів ночей
У пітьмі, осяяній зірками.
Половина осені в очах
Залишилась правдою тією,
Про яку не хочеться мовчать,
Мимохіть стрічаючись із нею.
Середина осені…
25.10.16