04.03.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Падолист

Віктор КУЧЕРУК

Падолист

Тривожні шурхоти садів
Печаль народжують поволі – 
Листок зів’ялий пожовтів
І впав за іншими додолу.
Сухого листя вихорці
Заполонили хутко місто. 
Лякають рухом горобців
І ваблять видивом вогнистим.
Їх охолола пишнота
Іскриться скупо під ногами, 
Немов потоптані літа
На тлі розкопаної ями…

Уже…

Уже в повітрі запах диму
І дух зів’ялого листка, – 
Уже охоче й хутко рима
Знаходить місце край рядка.
Уже розвіяли потроху
Вітри тепло серпневих днів, – 
І щедро впоює волога
Пожовклі далечі полів.
І прохолода непривітно
Уже наповнила сади, – 
І звично птахи перелітні
В політ зриваються з води.
Німіють вже гаї співучі
І оповили сни ріллю, – 
Вже часу біг старінням мучить
Частіше голову мою.
Найдорожча рідня

Продимлена, обпечена,
Обвуглена земля: 
Повужчала приречено
Розложиста рілля.
Отож почув од матері
Розпачливе вторік:
«Немов в якомусь кратері
Горбатимося вік!..
Ви чуєте не першими
Для духу підняття,  
Що подвиги ось звершите —
І зміниться життя…»
Неважко пригадати їй,
Як ждала ювілей,  
Як мріяла багатою
Постати між гостей.
Та, злиднями оточена,
Натомлена як слід,  
До себе заохочує
Гостинчиками рід.
Збираємось щоліта ми
Всі в рідному краю,
Щоб звеселити квітами
Матусеньку свою.
Гуляємо до одуру,
Великі та малі – 
Невільники й господарі
Прекрасної землі.
І повняться прозорістю
Затемнені літа,
І добрих прагнень прорістю
Вкраїна пророста!