Наталія ТИЩЕНКО, директор «Водограю»
ФОТО — архів редакції газети «Вишгород» і оркестру-студії «Водограй»
Все минає, а музика — вічна
(Гасло «Водограю»)
1 жовтня 1996 року розпорядженням Вишгородського міського голови Олександра Кімлача було створено оркестр-студію «Водограй». Набирали туди дітей із 7 років — не за музичними здібностями, а за бажанням. «Хочеш — навчимо!» – говорив директор і художній керівник «Водограю» Ярослав В’ячеславович Глєбович, якого діти називали «Слав-Славич».
Буквально за тиждень прийшло зо три десятки охочих до духової музики. Заняття відбувались у приміщенні третьої вишгородської школи (нині СШ «Сузір’я»). Щодня після уроків з усього міста бігли школярики в актовий зал на другому поверсі найновішої у Вишгороді середньої школи.
Там їх чекали Слав-Славич та іще три викладачі — Інна Счастливцева (клас теорії), Геннадій Григор’єв і Борис Лифановський (клас мідних духових інструментів). Інструменти збирали всім миром звідусіль — із горищ, підвалів, підсобних приміщень Будинків культури по всій Україні, списані з балансів військових оркестрів, від німецьких друзів із м. Гембах.
Запилені труби, тромбони, баси отримали друге життя — у дитячих руках вихованців студії «Водограй». Займалися цілий рік — і на канікулах теж. Влітку разом відпочивали і продовжували репетиції, аби не втратити навичок.
За кілька років в оркестрі з’явилася група дерев’яних духових інструментів (флейти, кларнети), а згодом — і група маленьких барабанщиць, які весело відбивали ритм усіх міських заходів. У 1999 році 30 найкращих оркестрантів представляли Вишгород у місті-побратимі Льорраху та цілий місяць тішили своїми концертами українську діаспору в Німеччині.
Побратимам виступи «Водограю» сподобались — і оркестр-студію вже традиційно запрошували «на гастролі», популяризувати українську духову музику. Втім, юні музиканти грали і класику (Офенбаха, Гуцала, Доги, Лоу), виконували попурі за мотивами народних пісень, творів сучасних композиторів, на біс грали марші, вальси, польки. З особливим захопленням публіка сприймала концертну фантазію для сопілки з оркестром «Ватра» Володимира Матвійчука.
З півдесятка років духова музика лунала у третій школі, потім «Водограю» надали власне приміщення — на території Вишгородської ЗОШ № 1 І-ІІІ ст. З’явилась можливість одночасно проводити заняття у декількох класах — теоретичні та індивідуальні уроки. З часом було обладнано приміщення і для спільних репетицій усіх груп оркестру.
Дитячо-юнацький духовий оркестр-студія «Водограй» забезпечував особливу атмосферу на кожному святі і став своєрідною музичною візитівкою Вишгорода. Чимало вихованців «Водограю» зробили музику справою свого життя, дехто із них повернувся вже викладачем або привів своїх дітей. Кількість вихованців уже перевищувала сотню, а, бувало, що й сягала 150.
Два десятиліття для міського оркестру не минули безслідно. «Водограй» неодноразово ставав переможцем конкурсів і змагань різних рівнів — від місцевих до міжнародних, прикрашав своєю музикою урочисті події та улюблені народні свята у столиці та інших містах України. Все більш насиченим і різноманітним ставав наш репертуар.
Вишгородська міська рада фінансувала зарплату викладачам, забезпечувала форму, ремонт інструментів. За міською програмою підтримки юних талантів щороку понад півсотні вихованців «Водограю» відпочивали у мальовничих куточках України (у горах і на морі) та за її межами — у Болгарії.
Колектив оркестру оновлювався щороку — нові вихованці долучалися до мистецтва духової музики та розкривали нові можливості і для самого оркестру: більш потужними ставали голоси труб, більш професійним — виконання, більш згуртованим батьківський колектив «Водограю».
Сьогодні дитячо-юнацький оркестр-студія переживає новий виток розвитку: суттєво змінився склад і репертуар. Ми більше уваги приділяємо популярним народним мотивам – аби слухачі підспівували нам і відчували себе частинкою нашої творчої родини.
На часі — ремонт приміщення, що понад 10 років не відновлювалося. За сприяння міського голови Олексія Момота виділено кошти на капітальний ремонт (зверх міської програми підтримки відшукали гроші, аби талановиті маленькі вишгородці мали зручні приміщення для репетицій). До Дня міста придбали футболки та кепки з логотипом — для виступів колективу на вулицях міста.
Нині у нашому приміщенні успішно взаємодіють три творчі колективи: міський дитячо-юнацький оркестр-студія «Водограй», ансамбль барабанщиць «Драм-стейшн» і ансамбль сопілкарів «Рум’янок» (керівник Олена Могиль). Звісно, мріємо про розширення нашої творчої бази, про нові костюми та інструменти – блискучі і дзвінкі.
На фестивалі малих міст України «Київська Русь» у липні ц. р. ми стали переможцями та, окрім диплому і грамоти, отримали додаткову нагороду ще й від міської ради: концертні папки з логотипом «Водограю».
У цьому році з особливим завзяттям наші юні музиканти грали на концертному майданчику біля БК «Енергетик» та очолювали урочисту ходу на Співоче поле. Ми вітали вишгородців із Днем-міста-2016 р. урочистими маршами.
Сьогодні вітаю викладачів і вихованців «Водограю», їхніх батьків, рідних і друзів з круглою датою — 20-літтям нашого оркестру-студії. Щира подяка всім за сумлінне відвідування уроків, старання на репетиціях, яскраві концерти, насичені гастролі.
«Духовик» — це не просто частинка музичної спільноти, це — стиль життя. «Водограй» — музична візитівка нашого рідного міста – прославляє Вишгород і його мешканців. Не кожне місто може похвалитися такою «родзинкою», як дитячо-юнацький оркестр.
Двері «Водограю» завжди відкриті для нових талантів і випускників. Приходьте, не забувайте, діліться своїми планами і досягненнями.
Не випадково наш 20-річний ювілей збігається із Днем музики (1 жовтня). Наша музика лунатиме по місту завжди. Грай, «Водограю»!
Замість післямови. Запрошуємо долучитися до нашого колективу юних музикантів або тих, хто мріє зануритись у світ духової музики, а також викладачів — поділитися своїм талантом і знаннями. Конт. тел: (04596) 32-668; 073-042-98-95, 098-305-94-00, 099-214-76-70, директор — Наталя Тищенко.
