Чорнобиль
Пофарбований ліс
Ой, не хваліться Сейшело-Мальдівами –
Мов, екзотичні дерева, звірня…
Та загорілими пляжними дівами,
Що перед вами стовбичать щодня.
Бачили, як ваші мангри* фарбовані,
Тундри знайомі, тайги кольори.
Але ви будете дуже здивовані,
Бо в Україні такі є бори,
Що і не снилися фентезі авторам.
Відпочива-а-є «Володар кілець».
Начехтось пирснувши пульверизатором,
Інопланетний зробив острівець…
Сосни як сосни, ялини ялинами,
Трави як трави та пестиків пил.
Але рудими страшними барвинами
Взявся умить весь отой хлорофіл…
Гнізда порожні з покинутим вуликом…
Тихо… динаміки вимкнув хтось мов.
Ні, це не фарба з іржею та суриком –
Це запеклась опромінена кров…
Гляньте, для фільмів які декорації!
Тут і потвори живі таки знов.
Жахи знімай, перші-ліпші абстракції,
Все, де є зайвим кохання, любов…
Хтось наотримував премії Нобеля,
Славу, визнання та ще й грошенят –
Ми ж, до всіх бід, маєм лихо Чорнобиля.
Вічна нам безвість, а людству – набат!..
*Прибережні тропічні та екваторіальні ліси.
***
«Цветмет»
Син із Афгану прийшов у цинкованій
З малим віконцем простенькій труні.
Батько-пожежник у посвинцьованій…
Що за метали привозять мені?
Батько без скла, бо жахливо дивитися
На від «рентгенів» опухле лице.
Плачу та плачу, не можу спинитися.
Боже мій милий, за що мені це?..
Я не одна.Всі попухли, загинули –
Їх розрахунок пожежний малий…
Не відступили, згасили, відкинули
«Мирного атому» вишкір страшний…
Ну, спочивайте, в «цветмети» вмонтовані…
Квіти саджатиму, поки жива…
Може, ростимуть неперекеровані
Стронцієм батька кущі та трава…
***
В абортарії
«Вагітних жінок, яких евакуювали з Прип’яті, примушувалиробити аборти на будь-якомутерміні , а тих, хто повтікали– ловила міліція. По всій Україні, Білорусії та прилеглих районах Росії та Європи прокотилася хвиля масових абортів. Кількість патологій серед народжених дітей тоді та через 25 років не перевищила середніх показників. Після першого аборту до 30% відсотків жінок залишаються безплідними. Американські дослідники довели, що аборт негативно впливає ще й на долю старших та молодших дітей…»
Лікарка
Вот, посмотрите, что может родиться
После Чернобыля лет еще сто.
Вы на такое готовы решиться?
С плодом у вас явно что-то не то…
Лучше аборт, переезд. И спокойненько,
Дальше от грязных сейчас областей,
Без осложнений, с квартирой пристойненькой
Родите с мужем здоровых детей.
Жіночка
Та не лякайте своїми потворами,
Що закріпив назавжди формалін.
Якви набридли отими повторами…
Кажу востаннє – мій вибір один:
Я не вбиватиму сина чи донечку…
Досить гріхів, що набралась в житті.
Хай порадієі світлу, і сонечку,
А не шматками лежить на смітті…
В склянках та банках ось тут в абортарії
Моє малятко не буде мовчать…
Зайві, як кажуть, усі коментарії.
Але від себе я хочу сказать:
Всі без народження діточки вбитії
З’являться ще лікарям, матерям…
Матимуть дні вони тихі та ситії?
Бути щасливими їхнім чадам?
Що відповім я дитятку забитому
На запитання «За що мене так?»
За дискомфорт, у якому я житиму
Через каліцво та зручностей брак?
Лікарка
Это авария и обстоятельства
Вас вынуждают идти на аборт.
Это– простое хирурга вмешательство,
А не убийства какой-то там сорт.
Жіночка
Плаха – це для без вини убієнного.
Я цим дитятком півроку живу.
Краще забити другого, хрещеного,
Рідних вже бачив, дерева, траву.
Сонце та зорі… Ранковою свіжістю
Дихав і вміє так гарно співать!
Цей, безіменний, матусечки ніжністю
Не огорнеться – та буде витать
Привидом вічно між пеклом та раєм…
Стане та скаже, зробивши віраж, –
Вибору ми через вас тут не маєм
І сподіваємось тільки на ваш…
***
Made inJapan
«Реактор этого типа абсолютно безопасный. Я его могу спокойно поставить под свою кровать…» –академік А.П. Александров, президент Академії СРСР на момент катастрофи у Чорнобилі.
Коли японці прибули до Чорнобиля з допомогою та робототехнікою, ознайомившись із ситуацією, сказали, що ми самі у всьому винні – крадемо, пиячимо, погано виконуємо свої обов’язки за інструкціями. Мовляв, у них – в Японії – такого бути не може… НЕ МОЖЕ…
Аварія наАЕС у префектурі Фукусіма(2011) — радіаційна аварія, яка за заявою японських авторитетних осіб має 7-й рівень зашкалою INES[1], з локальними наслідками. Виникла внаслідокнайсильнішого за час спостереження землетрусу в Японії. Понад 150 чоловік пішли добровільно в смертельно небезпечну зону ліквідовувати наслідки аварії. Дух камікадзе живий.
Нагасакі, Хіросіма…
А тепер ще й Фукусіма.
Вам, японцям, звичним стало
Радіацію ковтать.
Осака та Йокогама
Альфа-, бета- та ще й гамма-
Променів понахватали
І тепер не розпізнать
За походженням тих «берів» –
Де помилка інженерів,
Де стратеги сорок п’ятим
Вас хотіли налякать…
Стільки нових «хібакусі»*
У чорнобильському дусі,
Змін усіх нуклеотидів**
Матимуть у тиражі…
Кімоно та шаровари
Личитимуть тепер до пари.
Поріднив нас «мирний атом» –
А були такі чужі.
Може, з нас тепер повільно
Хоч не зовсім добровільно
Нова раса гомінидів***
На підході, на межі…
Ваші нам гопак станцюють,
Козаки ж продемонструють
Перед майстрами старими
В карате з десяток хоп…
Та не дай Господь любитись
І Чорнобилем ріднитись,
Як незвичні побратими –
Самурай та спритний хлоп…
*Постраждалі від атомних бомбардувань
**Складові нуклеїнових кислот ДНК та РНК
***Гомініди, або людинові (Hominidae) — родина ряду приматів, включає як викопних(пітекантропа,неандертальцята ін.), так і сучасних людей.
***
Місто-привид
І засурмив третій Ангол, і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали з води, бо згіркла вона…
О’явлення. Св. Івана Богослова 10-11
Чорнобиль, чорнобильник – один із видів полину.
Де всі люди? Що за місто?
Хати кинуті… Земля
Вся занедбана геть чисто.
Може, не прокинувсь я?
Може, люди від навали
Поховались по лісах.
Нажите все покидали
Злодіям та ворогам…
Може, інопланетяни,
Знаючи, як це робить,
Маючи якісь там плани,
Їх покрали всіх умить…
Школа. Ось спортзал порожній.
Бруси, кінь, канат висить.
Кафетерій придорожній –
Посуд на столах стоїть…
Трохи далі кладовище –
Квіти дикі навкруги.
А трава хрестів завище…
Це війна?Де ж вороги?..
Книги кинуті з ляльками.
Гасла видно тут і там.
А дерева, як руками
Закривають їх, щоб нам
Про минуле те «щасливе»
Не згадалось… Досить з нас.
А майбутнє це жахливе
Не приховане нараз.
Хто ще прагне в те минуле
З цим майбутнім на виду?
Щоб ніколи не забули
Нас пророцтва на біду…
***
Епілог
В зону повернулися тварини, які давно вже не зустрічались тут. Тільки люди не повернулися і не повернуться вже ніколи…
В районі Сухолуччя був великий звіринець. Тут утримувались кабани, олені, козулі. Багато птахів. Після Майдану їх відпустили всіх на волю, але вони скоро повернулися, тому що не звикли жити на волі та довіряли людям, які про них піклувалися. Люди їх перестріляли…
«Ми навчилися літати як птахи, плавати як риби, залишилося навчитися жити як люди.
Ми відповідаємо за тих, кого приручили». Антуан де Сент-Екзюпері
Зубр
Тиша… Не їздять машини вонючії.
Пострілів майже не чуєм тепер.
А головне – що двоногі та злючії
Геть повтікали… А, може, помер
Бог злоби тої до нас не приручених,
Що переповнив їх мертві серця,
Так, що рахунок забитих, замучених
Не людей нелюдьми йде без кінця…
Може, вони схаменуться, облишать нас
І зрозуміють – ми хочемо жить!
Дітки так само пустують та тішать нас…
Просто не вмієм про це говорить…
Вовк
Може, дійде їм простесенька істина:
Смерть серед нас – кругообіг буття.
Так, ми вбиваєм, – це правда розхристана,
Але заради другого життя.
Ось головніші з людьми різнобіжності:
Ми не вбиваємо їх задарма.
Через зажерливість, пиху та лінощі
Вбити когось – навіть думки нема.
Люди, так діючи, кількість лиш збільшують
Звірів між ними, страшніших за нас.
А ось чорноблі рятують та втішують
Справжніх хазяїв землі в слушний час.
***
Скажете, надто замало
Видав я матеріалу,
Той, що шокує та виверта
Душу та совість – це правда свята.
Там я не був… Не призвали мене –
Надто вже вірив– мене це мине…
Не допоміг я нічим, але міг…
Сам дописав собі ще один гріх.
Там я не був, тільки чув та ютуб
Весь переглянувши, трохи наскуб
Матеріалу і ось написав.
Стиль вже, пробачте…намудрував.
