08.03.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Їм це додає сили жити

sil-(1)

sil-(2)

sil-(3)

sil-(4)

Вікторія ШМИГОРА

ФОТО —– соцмережі

Від cтарості не можна ні втекти, ні відкупитися. Але одна річ – жити на схилі літ поруч із рідними люблячими людьми і зовсім інша – самому у чотирьох стінах. 

У пенсіонера Вадима Павловича Пономаренка світ практично закінчується в межах паркану навколо старенького будинку, який потребує ремонту. Самотній чоловік – інвалід з дитинства, все життя мешкає у Вишгороді. Самостійно пересуватись йому важко. Ним опікується Вишгородський територіальний центр соціального обслуговування (ВРТЦСО) та Вишгородська районна організація Товариства Червоного Хреста. А з осені – з подачі соціальних працівників – з ним познайомилися члени Жіночого клубу «Живана» і періодично відвідували, допомагаючи в деяких нагальних потребах.
Бачили облущені, потріскані стіни, старий дах будинку та ще й гори різного непотребу, який постійно звідусіль стягує безхатько, що внадився до чоловіка. Співробітники ВРТЦСО разом із поліцією нині допомагають  виставити за двері цього горе-сусіду, бо сам чоловік не в змозі з ним впоратись.

Нещодавно працівники терцентру й активісти кинули клич у соцмережах: долучитись до генерального прибирання подвір’я та будинку Вадима Пономаренка. Прийшло чимало людей: соціальніпрацівники, депутати, працівники виконавчого комітету, небайдужі вишгородці. Зібрали цілу машину сміття та різного непотребу. Окремі слова вдячності секретарю міської ради Т. Бражніковій і заступнику міського голови І. Свистуну за виділену техніку та двох робітників-комунальників.

Для чоловіка така допомога – велика радість. Бо грошей наймати когось у нього немає. Пенсії – 1200 грн. – ледь вистачає… Одна заправка газового балону обходиться у 300 грн. А ще потрібно оплатити комунальні послуги, купити продукти, ліки першої необхідності, подбати про домашніх улюбленців – котів, запастися дровами на зиму.

12 серпня чоловікові виповниться 60 років. І хоча життя у нього не мед, він не скаржиться. Невибагливий та добродушний, щиро радіє теплому слову та підтримці.

Наші бабусі й дідусі не звикли до того, що їм на старості літ хтось допомагає, і тягнуть лямку самотужки, дехто боїться підпускати до себе чужих людей, є і чималотих, які не знають, що можна на законних підставах звернутися по допомогу.Тож коли поруч із вами живуть старенькі самотні люди, знайдіть трішки часу, щоб поговорити з ними, розпитати про здоров’я, розказати якусь втішну новину чи завітати до них з печивом і разом попити чаю. Для васце – півгодини часу, а для них– сили жити.

Якщо маєте можливість чи бажання допомогти Вадиму Пономаренку та іншим самотнім людям, телефонуйте: 096-951-47-18 (Ірина Пилипенко, завідуюча відділом денного перебування ВРТЦСО), 093-088-28-93 (Олександра Савченко).

Від редакції.Ми звернулися до депутата округу Анатолія Шоки — і він повідомив, що Вадим Павлович телефонуєйому, коли є нагальна потреба. Раз купував йому депутат балон газу. Зараз метикує, як порізати і скласти дрова.

Друга половина хати не належить Вадиму Павловичу — і вже завалюється. Анатолій Шока знає, що колись і сусіди брали участь у долі самотнього чоловіка, та потім відносини зіпсувалися.

Такі люди — не поодинокі. Он містом тиняється колишній «каратек» — можна сказати, ходяча інфекція. Депутат А. Шока поділяє думку міського депутата й громадського активіста О. Ростовського: вже зараз треба думати про відповідну міську програму на наступний рік, присвячену проблемам саме таких людей: влаштуванню їх до притулку, можливо — організації такого притулку у місті; регулярним відвідинам соціальних працівників. Щоби доброчинність носила не разовий акційний характер, а стала системою, в якій професійна робота соціальних служб поєднувалась би із волонтерською загальнолюдською турботою.