02.03.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Українці на «даху» Європи

hon-(1)

hon-(4)

hon-(6)

hon-(7)

НА ФОТО:

В. Хондожко (Вишгород), О. Кірсенко (Боярка, Київ)

Віталій  Хондожко у міського голови Олексія Момота

Українці на «даху» Європи

Влас. інф.

ФОТО — архів Віталія ХОНДОЖКА, спеціально для «Вишгорода»

До Дня Конституції України спортсмени-альпіністи з Києва та Київської області підкорили найбільщу/найстрімкішу вершину (найвищу гору) Західної Європи — Монблан (французськоюMont Blanc, італійською Monte Bianco, буквально — «біла гора»). Ця гора (вершина) прикрашає гірський масив/гірську систему Альпи на кордоні Франції й Італії. Висота Монблану над рівнем моря становить 4810 м.

Монблан, беззаперечно, — найулюбленіша та найвідвідуваніша гора світу, щороку тисячі альпіністів роблять спробу піднятися на її вершину. Історія сходжень сягає 18-го століття. Навіть Теодор Рузвельт, тоді ще майбутній президент США,спробував підкорити Монблан у 1886 році.

Класичний маршрут — із гірського містечка Шамоні, що розташоване на французському боці Монблану, у мальовничій долині біля підніжжя гори. Безпосередньо сходження розпочалось на висоті 2200 м, тож спортсменам потрібно було здолати понад 2 км 600 м по висоті, потім — ще й спуск, а це місцями набагато важче, ніж підйом на вершину.

Сходженню передувала кількаденна високогірна акліматизація. У  тренувальному режимі група українських альпіністів побувала на оглядових вершинах у безпосередній близкості до Монблану — на висотах від 2900 до 3842 м. Але навіть це не допомогло кільком учасникам повністю уникнути «гірської хвороби» на останніх сотнях метрів висоти.

Штурм вершини відбувався у три етапи. Від останньої станції високогірного трамвайчика Tramway Du Mont-Blanc (http://www.chamonix.com/tramway-du-mont-blanc,86,en.html) до притулку Тет Рус, що розташований на висоті 3100 м, далі — до притулку Дом Дю Гуте, 3850 м (http://refugedugouter.ffcam.fr/) і останній етап — до вершини, 4810 м.

Особливо важким у технічному плані виявився другий етап: необхідно було перетнути небезпечний Гранд Кулуар (по якому в будь-який час доби падає каміння та сходять невеличкі лавини) і більшість шляху забезпечувати страховку — як для себе, так і для інших учасників групи. Для більшої надійності рух відбувався у зв’язці.

«А фізично було найважче на останньому, третьому етапі сходження — давалася взнаки висота, — розповідає учасник групи Віталій Хондожко. — Але, здавалося, сама Гора та Матінка-Природа запрошували до успіху. Для нас «відкрилося вікно»у погоді — на весь час сходження було тепло і сонячно (а кілька днів до того і відразу після нашого сходження ішли дощі і було туманно, а на вершині сипав сніг і вирував сильний вітер)».

Керував сходженням досвідчений альпініст, киянин Олександр Федак — на фото зліва (http://www.skyclub.com.ua) , за плечима якого – десятки успішних високогірних екпедицій і сходжень на Тянь-Шані, у Фанських горах та на Памірі, в Непалі та Гімалаях, на Кавказі та в Туреччині. Прапор України підняли над «дахом» Західної Європи Ольга Федак (на фото — справа), кандидат умайстри спорту, колишній член збірної України зі сноуборду, лікар-хірург із Боярки Олег Кірсенко, надійний партнер на всіх сходженнях (НА ФОТО 1 — справа), та вишгородчанин Віталій Хондожко, який уже не вперше піднімає клейноди міста Вишгорода на гірських вершинах світу.