27.02.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

Артем Часовських — людина світу, що плекає своє українське коріння

2

Марина КОЧЕЛІСОВА
ФОТО — Андрій МАКСІМОВ, «Вишгород»

Це нова генерація — українці, що відчувають себе вдома у будь-якій точці Земної кулі і при цьому не забувають свого походження — плекають своє коріння й піднімають рейтинг України на всіх теренах. Ідеться не про хвилю еміграції, а про нове явище серед української молоді — хлопців і дівчат, які відправилися за межі нашої держави не на заробітки, а навчатися, котрі дотримуються здорового способу життя, котрі є незалежні від комп’ютера, вільно подорожують по всіх континентах, мешкають у різних країнах, але не забули ні своєї мови та звичаїв, ні своїх рідних і вчителів. Вони глибоко вдячні за все, що їм дала Вітчизна, і сторицею повертають їй здобуте в інших краях.
Нація води
Змагання з плавання на приз вихованців Вишгородської РКДЮСШ Миколи і Артема Часовських «AquaNatiuon» проводяться у вишгородському басейні із 2013 року. Організатори — родина Часовських (найактивніша — мама братів, Тетяна Миколаївна).
Мета — розвиток та популяризація спортивного плавання, залучення дітей, підлітків та дорослих до активного способу життя, активного дозвілля, виконання спортивних розрядів. У програмі змагань — естафети з комплексного плавання (на спині, батерфляй, брас, кроль, вільний стиль), «Перший-останній» та «Приведи друга».
Цей турнір у Вишгороді брати Часовських обов’язково продовжуватимуть, бо мріють зробити його більш цікавим і для більш цільової аудиторії, спрямованої на спортивні досягнення, — і цим заохотити до плавання ще більше вишгородців.
Тріатлон
Ще в 20-х роках XX століття у Франції було проведено перші комплексні змагання під назвою «Гонка кмітливих» (біг на три кілометри, шосейні перегони на велосипеді на 12 км і перетин каналу Марне у французькій Бургундії). З тих пір вони постійно вдосконалювалися. Наприкінці століття навіть було створено Міжнародний Союз тріатлону, головна мета якого — включення цих змагань в Олімпійську програму. У 2000 році тріатлон дебютував на Олімпійських іграх у Сіднеї.

Айронмен
«Айронмен» («залізна людина») — змагання, які організовує Всесвітня корпорація тріатлону. Три етапи проходять в один день без перерви: заплив на 2,4 милі (3,86 км), заїзд на велосипеді на 112 миль (180,23 км) і забіг на 26,2 милі (42,195 км). Змагання обмежені за часом — в учасників на все про все 17 годин. Початок о 7:00 ранку, на плавання — 2 години 20 хвилин, велогонка закінчується о 17:30, а марафон — опівночі. Щорічний чемпіонат проводиться на Гавайях, в Америці, йому передують відбіркові змагання в різних країнах.
Харчування
Велике значення для гонщика має режим харчування. Ще до початку змагань учасники вживають вуглеводну суміш (курага, родзинки, волоські горіхи та мед). У пунктах по всій трасі волонтери пропонують вітамінізовані і висококалорійні напої та продукти. Щодвадцять хвилин гонщики прикладаються до фляжки з прохолодною водою, зрідка кидаючи в рот сольові таблетки.
У нас і в Канаді
Днями до Вишгорода завітав молодший із братів Часовських, про яких неодноразово писала газета «Вишгород». Артем, який нині мешкає у Канаді, у Вишгороді завжди приходить до басейну, а цього разу прийшов до Вишгородської міської ради разом із рідними і близькими, а також тренером Іларіоном Манжолою — поділитися із т. в. о. міського голови Тетяною Бражніковою своїми планами на майбутнє та розпитати про фізкультуру і спорт у рідному місті.
«Спорт в Україні з кожним днем стає все дорожчою забавою. Через вартість електроенергії єдиний у місті басейн — на межі закриття. Перемовини з комерційними організаціями, здатними утримувати басейн, ведуться. Та суми, які озвучуються, — це кошти, за які можна оздоровити дітей на морі. Тому у Вишгороді все більше надають увагу оздоровленню, масовій і доступній фізкультурі, спортивним майданчикам — на відстані простягнутої руки, поряд із будинком, на яких можна підтримувати гарну фізичну форму безкоштовно, щодня, у будь-яку пору року. Як із цим у Канаді?» — поцікавилася у нашого земляка затята спортсменка, дружина тренера та мама юних спортсменів, які надають перевагу водним видам спорту.
Артем розповів, що у Канаді багато спортивних залів і секцій, на стадіонах збираються групи, зокрема, волонтерські. Здоровий спосіб життя — дуже популярний. Так, його подруга Юлія почала бігати буквально з першого свого дня у цій країні, бо там усі бігають або плавають. У Канаді вранішній біг — це як обов’язкове чищення зубів зранку. Дівчина, що у школі ніколи не долала більше 2-х км, за півроку перебування в Канаді незчулася, як пробігла півмарафону.
Той, хто хоче займатися спортом на професійному рівні, — прямує до спортивних комплексів. Абонементна ціна — 40-50 доларів у місяць (басейн, тренажерка, стадіон, теніс/пінг-понг, сауна). Такі комплекси існують за рахунок високих податків у країні. Спортивний зал для всіх частково спонсорується урядом: той, хто приходить займатися спортом, оплачує мізерний вхід до клубу, все інше бере на свої плечі уряд.
Тренер — це престижно
За успіх людина часто-густо розплачується своїм часом, близькими чи здоров’ям. У Канаді модно бути успішним і ще більше — здоровим. І вельми престижно бути тренером: зарплата тренера з повним робочим тижнем складає близько 80 тис. доларів у рік. Із бігу і вело Артем тренується самостійно. Популярний тріатлоніст порадив спеціальну літературу. Хлопець переробив тренувальний план, структуризував його. Для професійних досягнень треба винаймати окремих тренерів по плаванню, велосипеду та бігу. Цікаво, що тренування проходять онлайн: завдання тренера і звіт спортсмена (які відчуття) відправляють електронною поштою.
Коли починати
Тетяна Бражнікова поцікавилася, чи є шанси у того, хто ніколи не займався спортом, досягти результатів у тріатлоні. Артем не вагався ні секунди: «100-відсотково!»
До розмови долучилася мама Артема — Тетяна Миколаївна Часовських: «Під час змагань у США, в яких брали участь мої сини, я розмовляла із 70-річною американкою. Її 76-річний чоловік вперше потрапив на «Айронмен» і показав непогані результати. Спорту, як і коханню, всі пори життя підвладні».
Популярний спорт
Якщо в Україні найпопулярніший вид спорту — футбол, то в Канаді — хокей і бейсбол останнім часом поступаються місцем плаванню і, за взірцем Європи, — тріатлону. Артем Часовських посміхається: «Тріатлон — для українців задорогий. Гарний велосипед для тренувань коштує приблизно як середня автівка. Та проблема не лише в коштах. Тренування з бігу, плавання та велоперегони треба сумістити з роботою, родиною, дітьми, рідними, обов’язками».
Екстремальний фінансист
Артем Часовських — фінансист за освітою. Контроль фінансових проектів у сфері ай-ті-консалтингу – перспективний напрямок. Працює хлопець із 9-ої до 17-ої. Одне тренування (година) — до роботи, на роботі відпочиває від спортивних навантажень, друге тренування (двогодинне) — по закінченню робочого дня. У вихідні тренується впродовж 2-6 годин. Велотренування — п’ять днів у тиждень, плавання — 2-3, біг — 3-4 рази у тиждень.
«Як правило, я завжди представляю Україну»
На запитання, які змагання найбільше запам’яталися, Артем замріяно посміхається: «Малайзія… 3,8 км — плавання, 180 км — веломарафон і 42 км — біг. У затінку — 36 градусів за Цельсієм, а здавалося — усі 44. Дистанція – 11, 50 або 112, 40. Старт о 7:20, 17-годинне змагання 31 % учасників не закінчили через спеку. Я, як і завжди, представляв Україну». Хлопець ділиться планами: поміняти тріатлон на біг, взяти участь у Бостонському 3-годинному марафоні, впродовж зими щільно зайнятися велотренуваннями — і наступного року скласти все разом.
Чому «Айронмен», а не олімпіада з плавання?
«Випадково, — каже Артем. — Хоча… у житті нічого випадкового не буває». Вони з братом Миколою хлопці не ліниві і завзяті. Якось прочитали статтю про людину, що перепливла озеро Онтаріо (52 км), в якому температура 10-12 градусів за Цельсієм. Зачепило — захотілося самим спробувати.
Зустрілися з героєм статті, а він прийшов із другом, господарем клубу плавання, котрий розвинув джі-ес-глобал (плавання у басейні та у відкритій воді по всьому світові). Далі був тріатлон, спринт: 750 м — плавання, 30 км на велосипеді плюс біг… Так і вийшли на «Айронмен».
«Коли закінчую змагання — хочеться іще»
Артем Часовських вважає потребу в адреналіні, що отримує від спорту (проходження дистанції чи подолання перепон), — корисною залежністю. Йому не набридає подолання висот. Спорт для хлопця — не хобі, а ритм, стиль життя.
Без «Макдональдсів» і телевізора
Телевізора у нього немає. В кіно був років 2-3 тому. Інтернет використовує для спілкування з батьками (годину-дві у тиждень).
За порадою прихильників здорового способу життя він читає статті й спеціальну літературу з тріатлону. Зростає і професійно — постійно цікавиться новим у фінансовому ай-ті-консалтингу.
Улюбленим салатом «Олів’є» ласує хіба що вдома, у батьків. У Канаді віддає перевагу салатам здоров’я, м’ясу із зеленню — готує собі все сам.
Під тренування гарно іде електронна музика, та абонемент у філармонію не припадає пилом — що може наснажити здоров’ям більше за оркестрову класичну музику? Та ще й коли стіни у залі — в улюблених синіх тонах!..
Мотивація
Артем мріє потрапити на острів Кона на Гаваях у жовтні ц. р. — на «Айронмен». Найсильніші його враження від життя — це процес тренування і перемог. Мотивація — бути першим всюди і завжди. Бути першим — це те, що змушує сідати на велосипед, плигати у басейн або пробігати марафони. Найбільший політ — у плаванні. Може, тому, що плаває з дитинства, з п’яти років, а з шести — регулярно займається плаванням у секції.
Де побував і що бачив
Завдяки спорту, а скоріше — невгамовній вдачі, Артем Часовських побував у багатьох країнах. Ямайка, Багами, Куба, Антіли, Норвегія, Швеція, Угорщина, Малайзія, Шрі Ланка… Довго жив у США, у Карибському басейні. Вважає, що дуже схожі Канада і Нова Зеландія: молоді країни, багато молоді, молодіжний ритм відчувається всюди.
Чого хоче від життя
Артем Часовських — залізна людина-айронмен, що долає марафонські дистанції у спеку і у холодній воді, — хоче побачити якомога більше. І не просто подорожувати, дізнаватися, як де люди живуть, а й досягати результатів у змаганнях. От поїде у Малайзію майже на три тижні за власний рахунок — і повернеться з певним спортивним досвідом перемог. В Україну привезе досвід доступного масового спорту і ненавішування на інших власних проблем (а саме це — найперша ознака спортивного характеру).
Спасибі Вишгороду
Вихованець Вишгородської районної дитячо-юнацької спортивної школи Артем Часовських (як і його старший брат Микола) всюди виступає за Україну, самостійно сплачує реєстраційні збори (а це — не дешево) та створює гідний імідж України в усьому світі. Коли приїздить до Вишгорода, обов’язково зустрічається з другом по плаванню — Артемом Морозовим, своїм багаторічним тренером Іларіоном Манжолою, який з дитинства прищепив хлопцю любов до спорту, із Тетяною Бражніковою та Вікторією Кулаковою — волонтерами під час турніру з плавання на кубок братів Часовських.
Побажання місцевій владі
Брати не забувають своїх витоків і чимало вкладають у розвиток дитячого спорту, зокрема — в організацію турніру з плавання у Вишгороді: всі учасники завжди отримують медалі незалежно від зайнятих місць. Родина Часовських допомагає, бо краще знає місцеві проблеми.
І у них спільне побажання до місцевої влади: розвивати спорт у Вишгороді не для досягнень (а вони, безумовно, будуть), а масово, для здоров’я й довголіття вишгородців. Буде бажання — знайдуться і джерела фінасування, з бажанням можна гори звернути. Артем додає, що основа — це плавання, бо життя зародилося у воді, людина на 60-80% складається з води. За взірець можна взяти НДР, де усі з п’яти років плавають.
Під час спілкування говорили і про безпечний міський пляж, і про навчально-спортивну базу (на Осещині), яка розташована фактично на території Вишгорода, але у підпорядкуванні району: там гарні можливості для тренувань на відкритій воді, і директор має виявити ініціативу. Секретар міськради Тетяна Бражнікова на рівні професійного журналіста провела бліц-інтерв’ю з Артемом Часовських, його рідними і тренером стосовно різних аспектів їхнього спортивного і неспортивного життя.
Мене ж більше цікавив світогляд нової генерації української молоді. На запитання наш земляк відповідав щиро і безпосередньо. Розмова була цікавою і корисною для всіх та залишила якнайкраще враження. І, враховуючи спортивний досвід місцевих керівників, можна сміливо мріяти про «Вишгородського богатиря». Як кажуть: було б бажання, а з ним — можна гори звернути!

13.05