05.03.2021

Газета Вишгород. ONLINE

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів. ONLINE

На уклін до Незламного велетня нації

Антон ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
ФОТО — Дмитро ЮРЧЕНКО, спеціально для «Вишгорода»

Уже за традицією 22 травня за сприяння благодійного фонду «Покоління», який очолює депутат Вишгородської міськради Валерій Виговський, велика група вишгородчан здійснила поїздку до Канева на відзначення 155-ї річниці перепоховання українського генія Тараса Шевченка.
Здавалось, сама Небесна канцелярія цього дня проклала дорогу їм до духовної столиці українства, змінивши затяжні дощі на довгоочікувану сонячну погоду. Вклонитися видатному митцеві (на автобусі, наданому керівником ТОВ «Автолайн» Олександром Балуєвим (за що йому велика подяка), поїхали вчителі, медики, представники Спілки майстрів, молодь міста (ЦТ «Джерело»).
По дорозі відомий натхненник Міжнародного походу-реквієму «Останнім шляхом Кобзаря» Олександр Канівець розповів учасникам поїздки про маловідомі подробиці перенесення праху великого поета із Санкт-Петербурга до Канева. А радник голови Вишгородської райдержадміністрації та координатор духовно-просвітницького центру «Спадщина» Степанія Сідляр прочитала Шевченкові вірші.
Канів зустрів вишгородчан багатотисячною людською рікою, що стікалася до Тарасової гори – зі всіх куточків України й з-за кордону. Звучали польська, німецька, білоруська мови. От тільки третій рік поспіль після Революції Гідності вшанувати нашого світоглядного наставника не знаходять часу ті, хто обійняв найвищі державні посади на ідеях патріотизму, любові та самопожертви, що через все своє жертовне життя проніс Шевченко.
Заквітчана великим Державним прапором та барвистими рушниками людська хвиля довжиною з півкілометра рушила до місця останнього спочинку Батька української нації, який зустрів їх мудрим, проникливим поглядом з-під волелюбних забронзовілих брів, що зазирає в душі крізь століття й наче запитує, чи нащадки із честю несуть «отую любов до рідного краю». Незламний велетень нації, який став іконою ще за життя й розніс славу «хуторянської» Неньки-України по всьому світові, він і сьогодні «живіший від живих» у своїх творах, думках, пророчих настановах.
Багато теплих, щирих слів прозвучало того дня на його могилі. А хор Черкаської філармонії у супроводі двох капел бандуристів – із Чернігова та Черкас – так заспівав «Реве та стогне Дніпр широкий», що, здавалось, разом із ним в єдиному пориві мелодійно відгукнулися дніпровські кручі та води.
Збулася найзаповітніша мрія Кобзаря, й «на оновленій землі» «вільні люди, вільні діти» прийшли на уклін до свого Просвітителя, того, хто поклав своє життя на вівтар незалежності, ставши дороговказом не лише для «рідних українців», а й усіх народів світу.
Приємно, що лише вишгородці завітали на зустріч із національним генієм організовано та ще й зі своїм прапором. Чимало людей (а особливо дітей) цікавилося: «Що це за стяг?» А почувши, що він з Ольжиної гори, безпомилково здогадувалися, що перед ними делегація з Вишгорода.
Були ще й посиденьки на березі Дніпра, де в атмосфері єднання лунали пісні та декламувалися вірші. Й справді, не було в України ще такого сина, який би так ніжно й віддано любив свій народ і якому народ так само відповідав би взаємним почуттям. Як зауважив Іван Франко, «найкращий, найцінніший дар доля дала Шевченкові аж по смерті – невмирущу славу і вічно нову насолоду».
Сповненими вражень повернулися вишгородці із поїздки. І, як зауважила вчителька із багаторічним стажем Жанна Захарова, усі учасники наче вдихнули ковток цілющого повітря і з нетерпінням чекатимуть на нову зустріч із Кобзарем.

IMG 1299

IMG 1306

IMG 1320

IMG 1344

IMG 1374

IMG 1383

IMG 1402

IMG 1407

IMG 1408

IMG 1411

IMG 1421

IMG 1424

IMG 1426

IMG 1482

IMG 1505

IMG 1513

IMG 1520

IMG 1529

IMG 1534

IMG 1549

IMG 1569

IMG 1607

IMG 1610

IMG 1615

IMG 1641

IMG 1665