Ольга ДЯЧЕНКО
Додала немало клопоту і викликала хвилю обурення у вишгородчан інформація про позовну заяву мешканця «Дідовиці» Білкуна Є. С. до Вишгородської міської ради, КП ЖКГ Вишгородської міської ради «про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії». Адже йдеться про святе місце – кладовище.
Через двадцять з лишком років існування пантеону спочилих панові із високих вікон маєтку це псує краєвид. Так і хочеться гукнути, куди дивилися його очі (чи того, хто ліг живими грудьми на ділянку землі поблизу кладовища)?
Варто було б тоді погортати законодавчі документи і вимагати дотримання букви закону чи відмовитися від такого сусідства.
Цікаво, що саме триста метрів зрівняних із землею поховань мають забезпечити спокійне життя мешканцям «Дідовиці». Зона відпочинку живим за рахунок поганьбленого спокою мертвих. Чи є щось людське в душі людини, яка так нахабно і безсоромно нехтує правом навік упокоєних беззахисних?
Виникають запитання і до правозахисників. Хто заступиться за померлих, у яких немає рідні? Навіть у тих вишгородців, що мають горбики над дорогими людьми, повернеться язик осквернити останній прихисток спочилих?
Кажуть, що за безкарні дії на землі наздоганяє Божа кара. І чи не простіше живим «законослухняним» перенести маєтності в інше місце і залишити мертвих у спокої?
Упевнена, що під моїм листом підписалися б сотні розгніваних небайдужих вишгородців.
