Ірина ПИРОЖЕНКО, директор Вишгородського
історико-культурного заповідника
«Бережіть цю землю,
Бережіть цю славу,
Ця земля священна —
Україна-Русь»
(Ірма ТОЦЬКА)
2016 рік Міжнародною радою музеїв ІСОМ присвячений культурним ландшафтам. Ландшафти Вишгорода, який цього року відзначає 1070 років від першої згадки в літописі (946), збереглися ще з часів Київської Русі, майже не зруйновані та дотепер чарують своєю первозданністю.
Формування культурного ландшафту, як природно – антропогенногоутворення пов’язане з розвитком у його межах містобудівних утворень.
Головним містобудівним елементом, що композиційно організовує дану ландшафну територію є об’єкт, що формує панорами, перспективи та цілісне сприйняття пам’ятки ландшафту з основних видових точок.
Таким об’єктом є церква св. Бориса і Гліба – єдина на досліджувальній території пам’ятки архітектури (1862р.) – розташована на місці Борисоглібського Храму 1070-1112р., займає центральне місце на плато Вишгородського дитинця. Більшу частину пам’ятки займає Городище літописного міста Вишгорода – пам’ятки археології національного значення (ІХ-ХІІ). До складу пам’ятки входять ландшафні комплекси: – Нишків яр, Бегемотики , Ткачов шпиль, Козяча спина. До території пам’ятки входить територія ВІКЗ , який створений згідно Указу Президента та Постановою Кабінету Міністрів в 1994 року.
З огляду на це предметом охорони пам’ятки визначено:
1. природний ландшафт, геологічна будова, орографія, рослинність та дендрологічний склад;
2. пам’ятка безпосередньо пов’язана з історичними подіями, життям і діяльностю людей.
Історичний ландшафт відповідає критерію автентичності, тобто зберіг свої природні складові.
В 2007 році був проведений експертний висновок , що до біологічної цінності лісових та лучно-болотних рослин біля підніжжя Вишгородських лісових схилів. Виконавець – завідуючий відділом природної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України, доктор біологічних наук, професор В.І.Мельник з групою науковців – Парнікозою та інші. В роботі були представлені рослини, які проростають на території пам’ятки – популяція коручки болотної
1.Epipactispalustris(L) Grantz. (Чарвона Книга України , ІІІ категорія охорони), зростає у заростях очерету.
2. Популяції пальчатокорінника м»ясочервонного Dactylorhiza
incarnata (L) SOO (Червона книга України ІІІ категорія охорони), чисельність методом трансепт в 156 особин.
3. Ботанічна пам’ятка природи «великий хвощ» ( площою 2 га) у санної траси, поблизу набережної – реліктовий вид ( Eguisetum telmateia Ehrh).
4. Сальвінії плаваючої ( Salvinia natans (L) Червона книга України ІІ категорія охорони.
5. Болотної орхідеї (Liparisloeselii (L)) Червона книга України ІІ категорія охорони, яка вважалася зниклою в околицях Києва.
В 2012 році 26 травня в газеті Вишгород була розміщена стаття Івана Парнікози – кординатора центру Київського еколого-культурного центру, кандидата біологічних наук, в якій він писав, що Вишгород має унікальні природні скарби, та пропонував ділянки з рослинами ретельно охороняти.
Паспорт на історичний ландшафт давньоруського міста Вишгорода був виконаний науково-дослідним інститутом пам’ято-охоронних досліджень місто Київ в 2010 році, та затверджений Міністерством культури та туризму України від 21.12.2010 року № 1266/0/16-10, датування – ІУ-ІІІ тисячоліття до нашої ери ХІ- кінець ХХ століття охоронний номер 5899-КВ.
На початку 19 століття на території сучасної Набережної існувало кілька цегельних заводів. Вони розташовувались на березі Дніпра, одного з рукавів ріки, який мав назву «Коноплянки», і тяглися один за другим до Межигір’я. З 1843 року існував завод Фелікса Березовського. У Березовського працювало 10 вільнонайманих чорноробів і 8 кріпаків . За один рік завод виробляв 3 мільйона 75 тисяч штук жовтої паленої цегли. Збували продукцію в Київ по Дніпру. З цегли Вишгорода побудували Балубухи на Подолі в Києві. Існував в Вишгороді і завод М.Д. Фромета на прикінці 19 століття, завод Моісея Бройда, Сергія Коблова.
Будинок «Клюкви», будинок для вчителів 1905 року, побудований з місцевої цегли, працювали заводи Лазара Петровича Чорноярова і купчихи Басі Бройд.
В 1917 році існував завод яким керував Шпрун.
Від цегельних заводів на набережній міста з 1950 року залишилось тільки два озера, яким в 60-х роках 20 століття дали назву «Бегемотики». Після видобутку сировини кар’єри заповнилися водою і через деякий час біля озер виросли чудові рослини, які сьогодні занесені до Червоної книги України.
20 квітня 2016 року у місті Вишгороді відбулося засідання круглого столу за участю представників органів влади місцевого самоврядування, науковців та громадських організацій. На порядок денний круглого столу було винесене питання збереження історичної спадщини у місті Вишгороді, а саме: збережіність автентичних ландшафтів міста.
В ході обговорення учасники круглого столу висловили спільну думку розглядати територію давнього Вишгорода, як унікальну пам’ятку історії, культури, археології, містобудування, архітектури та природного ландшафту.
За своїм історичним значенням Вишгород є одним з основних на Україні осередків культури, який може і повинен відігравати роль у консолідації суспільства, розвитку духовності і культури. Неповторні ландшафти і природа Вишгорода приваблювали Київських князів.
Наказом Міністерства культури і туризму України від 15.04.2008 року за №424/1/16-08 затвердженні межі та режими використання історичного ареалу міста Вишгорода Київської області.
В 1976 році Радою Міністрів України було прийнято Постанову від
26 листопада № 532 « Про затвердження списку особливо цінних історичних міст», Вишгород був включений до Списку міст і сіл, що мають історико-культурне надбання ( Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня
№ 878).
Враховуючи викладене, учасники круглого столу ухвалили:
Звернутися до Вишгородської міської ради з проханням не проводити будівництво на набережній Київського моря, та залишити без змін цей унікальний ландшафт.
Запропонувати адміністрації міста створити ландшафтний парк біля озера на «Берізках». 3.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 318 від 13.03.2002 року, пункт 16, визначити режим використання історичного ареалу та конкретні обмеження господарської діяльності. Правила охорони використання історичних ареалів населених місць враховувати архітектурою міста Вишгорода під час розроблення місцевих правил забудови .
Учасники круглого столу підтримують Вишгородського міського голову Момота Олексія Вікторовича в боротьбі за несанкціоноване будівництво в місті і вірять в його непричетність до кримінальних схем.
Директор Вишгородського
історико-культурного заповідника І.В.Пироженко
Заступник Вишгородського міського голови О.С.Рачинський
Начальник відділу Держархбудконтролю О.М.Шамота
Головний архітектор м. Вишгорода С.В. Нездоровий
Завідуюча відділом краєзнавства Київського
обласного центру з охорони та наукових
досліджень пам’яток О.В.Бреяк
Першочергова задача ВІКЗ – збереження історико-культурної спадщини Вишгорода.
І якщо б не була виготовлена і затверджена документація на історичний ареал міста Вишгорода, не була виготовлена та затверджена документація на історичний ландшафт літописного Вишгорода, сьогодні набережна була би забудована багатоповерхівками.
А що стосується очищення водоймів , то в районі стадіону є озеро в березовому гаю, з чудовим ландшафтом, яке потребує очищення і планування паркової зони для відпочинку вишгородців . Сьогодні місто потребує пляжу, який існував кілька років тому, неподалік від санної траси, який дуже полюбляли мешканці Вишгорода і його потрібно відновити, поруч вітрильні човни , пісок і простір.
Зберігаємо те, що нам дісталося від пращурів, збагачуємо і передаємо нашим нащадкам!!!
P. S. Ми, мешканки міста , обурені статтею у газеті «Вишгород» ,
в якій автор підтримує втручання в заповідну зону, яка необхідна для відпочинку мешканців Вишгорода. Ми бажаємо хоч на короткий час побути наодинці з природою, і займатися здоровим відпочинком.
Група ранкових спортивних прогулянок :
Тарнавська Тамара Андріївна, Крион Марія Христофорівна, Закитна Галина Антонівна , Діденко Олена Іванівна та інші
