Розмовляв Олександр КОНОНЕНКО
ФОТО — Галина МАКАРЕНКО, спеціально для «Вишгорода»
На території Вишгородського храму Святого князя Володимира Української православної церкви Київського патріархату активно ведеться будівництво. Що це буде за споруда, ми запитали настоятеля церквиБогдана НИКОЛИНА. Водночас торкнулись і багатьох проблем співіснування Церкви і суспільства, пошуку людиною Бога, утвердження духовних цінностей.
– Це буде, по суті, новий храм. Адже чисельність прихожан постійно зростає – і в нашій невеличкій церкві стає тіснувато.
– Але ж то не тільки клопітна, а й дуже непроста фінансово справа…
– Знаєте, ми завжди дуже економно використовуємо кошти, які жертвують на церкву. Та з початку Антитерористичної операції на Сході країни практично все, що збирались у церкві, ми спрямовували на підтримку наших бійців. Зброї не купували. Купували, в основному, обмундирування. Бо не хотіли хоронити наших земляків, які загинули через те, що у них не було бронежилета.
Ситуація вже трохи стабілізувалась, активно працюють волонтерські організації, прийнято низку програм на державному рівні, то до нас по допомогу звертається менше військових формувань. Отож вирішили, що можна кошти спрямувати на господарські справи. Спочатку проклали доріжки на території, тепер розпочали будівництво церковної зали. Це – гроші нашої церковної громади, ні по яку спонсорську допомогу ми не звертались.
– Допомога учасникам АТО не завжди тільки фінансова?
– Чимало воїнів повертається додому не тільки фізично хворими чи пораненими, а й скалічені душевно. Не маючи сил справитись із психологічними проблемами, багато хто спивається, сім’ї розпадаються. Хай приходять не тільки до нас, хай ідуть у будь-який храм, до будь-якого священика, якому довіряють, щоб знайти душевну рівновагу…
– Не секрет, що окремі церковні громади активно рекламують свою діяльність, аби збільшити кількість прихожан. Чи може це бути самоціллю?..
– На моє глибоке переконання, Церкві не потрібна реклама, її більше хвилює утвердження у Вірі, а найкращою «рекламою» для церковної громади повинні бути її добрі справи.
Хай у церкві буде менше прихожан, але нехай вони щиро моляться. Крім того, у маленьких храмах священик може приділити увагу, знає і допомагає зростати духовно кожному парафіянину. Учора чоловік був алкоголіком чи злодієм, а сьогодні – добропорядна людина, що має гарну сім’ю і пристойну роботу. Або сім’я розпадалась, а нині – принесли до церкви похрестити дитинку…
– Священиків і Церкву окремі політики чи партії іноді намагаються використати, запрошують на усілякі заходи…
– Гадаю, священик не має брати участь у публічних заходах, де присутні екстрасенси, на партійних зборах, бо навіть якщо священик на такому заході й слова не скаже, то вже одна його присутність може розцінюватись як підтримка. Прикро, що до церковної громади з усілякими пропозиціями часто йдуть напередодні виборів.
– Багато хто для утвердження Віри шукає якихось підтверджень проявів Господньої сили…
– Проявів сили Господньої, явлень Господа нашого Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці було чимало. Ви згадайте вітер на Майдані – він віяв одночасно у різні боки, відганяючи дим від наших бійців. А одужання смертельно хворого? Скільки людей із цим стикались, але не всім спадало на думку, що оздоровився хворий не «раптом», а з Божою поміччю.
Випадки Божественної волі проявлялись і в нашій церкві. Десь за два-три місяці до подій на Майдані почала ледь помітно мироточити ікона Знамення Пресвятої Богородиці. І хоч я наголосив парафіянам, що раз ікона ця мироточить, то нас чекає якесь важке випробування, може – навіть горе, та ми все ж раділи, що і в нашому храмі проявилась Божественна воля. Бо людина постійно хоче бачити чудеса – і це укріпляє багатьох у Вірі.
Коли на Майдані почались убивства, люди нагадали мені мої слова, ікона на той час уже перестала мироточити, ніби здійснивши своє призначення. Після перемоги ми всі возрадувались, що нарешті буде мир і спокій у благословенній нашій Україні. Аж раптом почала мироточити Вишгородська ікона Пресвятої Богородиці. Як було «прочитати» той знак? Це вже пізніше, коли розпочались події в Криму, а згодом – на Сході України, ми зрозуміли, що це Богородиця вказувала на подальші відносини України і Росії. Адже наша Вишгородська ікона тісно пов’язана з Росією і тепер іменується ще й Володимирською.
А, за великим рахунком, не підтвердження сили Господньої у ділах і проявах треба шукати, а замолоду допомагати утверджувати Віру, вчити юнь жити за заповідями Господніми, не грішити. Це дуже важливо. Якщо ми дітям не дамо розуміння понять святості, Церкви, якщо не навчимо черпати Божественну науку і духовну силу в святих храмах, то вони накормляться чимось грішним, своє життя, думки, фантазії спотворять – і важко буде їм потім знайти душевну рівновагу. Зараз дуже спокусливий світ. Багато хто вважає, що треба, щоб у людини, насамперед, було достатньо грошей. Інший вважає, що головне – здоров’я. Я ж вважаю головним мир і спокій у душі, і тоді буде й усе інше. Як сказав Господь до учнів відразу після свого Воскресіння: «Мир вам!». Прикро, що зараз немає його в нашій Україні. Просимо у Господа миру, молимось за мир!
