Марина КОЧЕЛІСОВА
Третя декада березня «порадувала» зимою. Засніжені дерева за вікном милують око. А от температура у кімнатці, де майже чотири роки не встає з ліжка моя старенька матуся, — не дуже приємна. Точніше: + 15 градусів за Цельсієм на підвіконні й на батареї опалення.
Моє обурення синіми крижаними ногами лежачої хворої цілком законне: плачу за «комуналку» завжди вчасно, хоча рахунки все зростають — так, у квитанції за лютий ц. р. лише за опалення зазначено 800 гривень. У другій кімнаті тепло відчувається. На кухні — більш-менш, але ж ми там не живемо, та й від плити йде гарячий дух. Чому ж у «спальні» холодно?
Дзвонять сусідки по під’їзду з тим же: «Ви не знаєте, що з нашими батареями? Приходять захмарні суми за тепло, а доводиться вмикати електричний обігрівач, бо діти занедужали — і платити ще й захмарні суми за електроенергію». Через кілька холодних ночей у суботу гуртом викликаємо ЖЕКівського сантехніка. Відповідь диспетчера (тел: 04596 25-049 — цілодобово): «У нас велика аварія на іншому будинку, фахівців у вихідні тільки двоє. На вашу заявку прийдуть лише у понеділок. Та й ваші сусіди вже викликАли сантехніка — він перевірив, із трубами в підвалі все нормально. Це, мабуть «тепловики» газ економлять і дають меншу температуру, тому й холодні батареї. Дзвоніть до «Тепломережі».
Номер 04596-52-642 (цілодобовий диспетчер «Тепломережі») безнадійно зайнятий. Автовідповідач довідкової служби озвучує графік роботи, у який я зі своїм дзвінком-запитанням не вкладаюся. Таааак — не думати про тарифи! Вмикаю електрообігрівач.
Сантехнік таки з’являється у понеділок (добре, що застав удома із самого ранку). Повідомляє, що, за показниками будинкового лічильника у підвалі, температура теплоносія на вході до будинку 50 градусів, а «обратка» — 35. Що ЖЕК ні при чому, мовляв, звертайтеся до «Вишгородтепломережі».
Це вже остання крапля на безмежне плесо роздратування. Принизливо до нестями!
Ми ж — у переважній більшості — сумлінні платники податків. Вчасно оплачуємо комунальні послуги. Поважаємо роботу міських комунальників (це, переважно, — вишгородці).
Далі — на стор. 2
(Початок див. на стор. 1)
Розуміємо, що обурливі тарифи встановлюють за розрахунком НКРЕ (Національної комісії регулювання електроенергетики України). Співчуваємо «тепловикам» (це знову-таки — наші вишгородці), які мають заборгованість по зарплаті. Чого ж до нас, споживачів, за рахунок яких, власне, живуть постачальники й обслуговуючі організації, таке зверхнє ставлення, мов до людей другого сорту?
Фахівець приходить не тоді, коли нам, а коли йому зручно. Сантехнік гордо каже: «Я акта не складаю, викликайте майстра, а краще йдіть особисто в ЖЕК і пишіть заяву». Контролер вимірює температуру спеціальним приладом (за інструкцією) у метрі від вікна (нагадую, що там — плюс 15 градусів) — на телевізорі, на ліжку, біля якого всю ніч стояв обігрівач (звісно, що там 18, а то і більше). Працівник «Вишгородтепломережі» перепрошує: «А що ж ми можемо зробити, коли за нормативами середня температура по всій квартирі — плюс 18? В мене самого одна частина квартири холодніша за іншу…»
Нагадую: наші квартири такі, що використовується кожен сантиметр площі. Який там метр від вікна! Ліжко стоїть впритул до крижаної батареї опалення. Норми, без сумніву, розраховував чиновник, який не знає, що таке лежати без руху роками і для якого 800 грн за тепло у «хрущовці», де один в одного на голові сидять (у прямому смислі цього слова), — це не гроші. І субсидію він не оформлював, тому жваво рекомендує вдатися саме до неї. Прості ж громадяни добре знають, що з державою грати в азартні ігри (читай — субсидія) — собі ж дорожче: пообіцяє й обдурить.
І головне — ніхто ні в чому не винуватий і нічого не може зробити, бо… «це не його компетенція». Що ж залишається нам? А… їсти, причому саме шкідливі генно-модифіковані продукти.
Генні мутації — то наше спасіння. Може, пощастить — станемо мишами. Вони ж як зимують? Вириють нірку, розпушать шерстку, понизять температуру тіла, згорнуться клубочком — і спатоньки. І не мерзнуть, і на тепло не витрачаються.
Замисліться, громадяни! Ми ж у квартирах-«нірках» за «комуналку» сплачуємо скажені гроші, то чому не перейти у землянки? Ближче до природи, на свіже повітря! За газ/тепло/світло — не платити, а по воду можна і до джерела навідатися. Щоправда, там коти… Та з ними легше впоратися, ніж з тарифами і мережами.
