Сергій ПРОКОПЕНКО, 49 років, депутат міськради двох скликань:
— Жертви були недаремними. Україна отримала свободу, подала заявку на вступ до ЄС. Але, на жаль, захист прав і свобод українців залишається на тому ж рівні. Через корупцію в судах, прокуратурі, органах виконавчої влади і місцевого самоврядування повільно проходить перезавантаження кадрів. І, зауважу, не завжди на керівні посади приходять люди із необхідним досвідом за плечима. Знижується життєвий рівень людей, зростає безробіття, повільно просуваються реформи, а деякі взагалі так і не розпочались.
Позитивним є те, що відбулись вибори до Верховної Ради України.
Олеся, 36 років, домогосподарка:
— Я з трепетом дивилася по телебаченню пряму трансляцію. Зізнатися — плакала. Плакала від радощів, що нарешті прийшла на нашу українську землю свобода,і від болю, бо наші хлопці і дівчата гинули… Разом із чоловіком долучались до гуманітарної допомоги для потерпілих. Але — на жаль! —обіцяне на майдані Революції Гідності не здійснилося. Тому для мене ця дата — дата розчарування.
Володимир Васильович, 66 років, пенсіонер:
—Майдан багато чого обіцяв нам, але жити стало гірше: як були корупція, хабарництво і багато чого іншого, так і залишилося…Всі ми політизовані — і діти, і дорослі. І цьому, багато в чому, сприялареволюція. Але через деякий час коаліція проявила себе не як однодумці (що подобалося народу), а стали копирсатися у «брудній білизні» одне одного замість того, щоб припинити війну на Сході й єднати країну… Зрозуміло, після того, що сталося, вже довіри до цих політиків у мене немає.
Світлана, раніше проживала на території Криму:
— Україна втратила Крим, але Крим не втратив українців. І це мені дуже болить. Я родом звідти.Дуже хочеться вірити, що це тільки тимчасово і українські прапори ще повернуться до Автономної Республіки Крим. Але наразі Україна не змогла відстояти свою землю та захистити своїх громадян-патріотів.
Віктор ПОЛІЩУК, вишгородець:
— Ні, не даремними були жертви. Бо відкрились перспективи до нового життя. Все залежить від нас, який напрямок виберемо.
Андрій, 21 рік, студент:
— Когда кто-то говорит, что «ничего не поменяется», «мы маленькие люди, ни на что не влияем», «все решили уже за нас», вспоминайте, что в революцию и войну переломными были ситуации, созданные небольшими группами людей, которые в безнадежных условиях отказывались отступать и стояли до конца.
Віталій, 40 років, водій:
— Патріоти України повинні розуміти, що кров і жертви РЕВОЛЮЦІЇ були не даремні! А ті, хто обливають брудом героїв і їхні справи, хоча і користуються досягненнями Революції Гідності, – не варті уваги!!!
Орест, 29 років, медичний працівник, учасник Революції Гідності:
— Тільки люди, слабкі духом, можуть сказати, що від нас нічого не залежить. Нам ще довго треба чекати результатів від початої роботи, але я впевнена, що Україна процвітатиме і нам ще буде заздрити не одна країна. СЛАВА УКРАЇНІ!!!!!
