23.11.2020

Газета Вишгород

Офіційний сайт газети Вишгород, Новини, архів

Сквер на Кургузова

Віталій САРДАК, голова ВГО «Зелений корпус»

Оголошення про громадські слухання щодо скверу на вул. Ю. Кургузова наша громадська організація розмістила у друкованих та інтернет-ЗМІ, а також на корпусах 1 і 2 будинку 1-а на цій вулиці (ЖК «Ярославичі»). Як ініціатори, ми ставили за мету — привернути увагу до «зеленої території» та зібрати думки жителів м. Вишгорода, насамперед — мешканців мікрорайону: чи потрібен на відвойованих у забудовників 1,8 га сквер або парк і яким саме він має бути?
На обговорення зібралося аж… три десятки осіб. Це з усього міста. До слова, лише у ЖК «Ярославичі» мешкає понад 1000 родин, а на Кургузова, 3-а, 3-б — іще до півтисячі сімей.
Частина присутніх активістів вважала, що це має бути огороджена парканом закрита територія дикої природи. Інші пропонували зону відпочинку — доріжки-теренкури з лавочками та ліхтарями, а також спортивну зону та дитячий майданчик. Міський голова О. Момот, який взяв участь у обговоренні, запропонував розробити декілька проектів, а присутні доручили взятися за цю справу активістам — на волонтерських засадах.
А також вирішили, що для початку необхідно: визначити статус та межі вищезазначеної території, розчистити її від хащів, встановити сміттєві баки та зробити пристойні пішохідні доріжки, а вже потім братися за облаштування інфраструктури — зовнішнє освітлення (так, аби не заважати відпочинку мешканців буд. 3-а та 3-б), лавочки, дитячий та спортивний майданчики.
Це буде найбільший зелений сквер у Вишгороді – місце для зручного й безпечного відпочинку на природі.

ІСТОРІЯ НАШОГО МІСТА почалася зі СКВЕРУ

06.02.2016-Громадські-слухання Кургузова 0021

06.02.2016-Громадські-слухання Кургузова 0022

img 7732

img 7819

Марина КОЧЕЛІСОВА

П’ятого і шостого лютого у Вишгороді відбулися дві події. І, попри відносно невелику масовість, їх можна вважати знаковими. Тому що обидві — паростки українського громадянського суспільства.
Насамкінець робочого тижня, у п’ятницю, о 17-ій годині у малій залі адмінбудинку (на пл. Т. Шевченка, 1) зібралися представники громадських організацій соціальних служб, позашкільних навчальних закладів і активні вишгородці. Молодь і люди середнього та старшого віку спочатку подивилися виставу гостей-броварчан «Історія нашого міста» (серед «акторів» були місцеві мешканці та вимушені переселенці), а потім розіграли по-своєму кожну із сценок: багатодітна активістка збирає підписи для перенесення контейнерів для сміття подалі від будинку; собачку вигулюють на дитячому майданчику; розмова з чиновником у ЖЕКу.
Все це відбувалося за методикою «Театр пригноблених», який в Україні з’явився в 2014 році під час Майдану, серед прихильників ненасильницького спротиву. У 2015-му творчі українці набралися досвіду на воркшопах і організовували ГО «Театр для діалогу». Подібні соціальні вистави — на імпровізованому театральному майданчику поділитися своїм досвідом, проаналізувати себе та суспільні проблеми — вже відбулися у Ворзелі, Ірпені, Коцюбинському, Борисполі, Броварах.
Анонсована як захід для адаптації вимушено переміщених осіб вистава зачепила струни серця кожного присутнього. Відбувся не просто діалог, а багатоголосий хоровий виступ: на запитання і пропозиції ведучої (Яна Салахова) відгукувалися одразу по декілька осіб — вони приміряли ролі й ситуації на себе та демонстрували, як, на їх думку, найкраще досягти результату в інтересах усієї громади: вчилися чути і ставити себе на місце інших; разом шукати шляхи розв’язання соціальних проблем.
Наступного — вихідного дня — вишгородська громадськість вже не грала, а по-справжньому обговорювала облаштування скверу на території 1,8 га на Кургузова. Мозковий штурм активістів (серед них до десятка осіб — представники ЗМІ та депутати на чолі із мером Вишгорода Олексієм Момотом) фіксував Микола Клименко. Він записував найрізноманітніші пропозиції — чи потрібно: велосипедні та пішохідні доріжки; доріжки асфальтовані чи гравієві; дитячо-спортивний комплекс чи окремі майданчики (у дворі, на пекучому сонці попід вікнами чи у лісі, де кліщі); скейт-парк; визначити місце для вигулу собак; собак перестріляти; облаштований сквер; огороджена територія незайманої природи; санітарна вирубка хащів; освітлення; щоб не світило у вікна будинків; лавочки; визначення статусу скверу; перекриття дороги на дачі та розбірки із «самозахватами» (городи, гаражі тощо); позначення геодезичних меж; відгородження бетонними блоками (або підпірна стінка) від гаражів; визначити місце для масових громадських заходів; хай мешканці «Ярославичів» приберуть навколо себе і т. інш.) Потім, за швейцарською моделлю народовладдя, проголосували за кожну ідею окремо. Дві години пролетіли непомітно. Все обговорювали емоційно та відверто. Насамкінець донеччанин запросив присутніх на флеш-моб на площі перед адмінбудинком — плести захисну сітку (чит. і див. фото на стор. 4).
Висновки зробив міський депутат Віталій Сардак (чит. на стор. 1).

Докладніше громадські слухання з приводу скверу на Кургузова – див. на відео (автор — Ігор Дунайський)

Показ форум-вистави у Вишгороді відбувся в рамках ініціативи «Довіра та діалог як запорука розвитку громади». Проект реалізується за підтримки Програми Розвитку ООН в Україні (в межах Проекту «Швидке реагування на соціальні та економічні проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні») за фінансової підтримки Уряду Японії і в партнерстві з Урядом України, регіональною та місцевою владою.
та див. на відео (автор — Ігор Дунайський)