Марина КОЧЕЛІСОВА
ФОТО — Андрій МАКСІМОВ, Валентина ЧИСТЯК, «Вишгород»,
Василь КАРПЕНКО, спеціально для «Вишгорода»
Дзвенить кадило, пливе ладан, хрест у руці священика відбиває мерехтіння свічок у широкому колі громади біля пам’ятника святим покровителям міста Борису і Глібу. На граніті постаменту — велика свіча у колосках жита й пшениці і кетягах калини (символ життя, що обірвалось від голоду). Червоні гвоздики, наче краплі крові, полум’яніють на зеленому листі корзини, огорнутої синьо-жовтою стрічкою. Вишгород вшановує пам’ять жертв Голодоморів.
Ведучі заходу — пластуни Станиці Вишгород оголошують Всеукраїнську хвилину мовчання. Заупокійну панахиду супроводжують і закінчують велелюдне зібрання «Молитвою до України» дівчата з хору «Коралі».
«Сьогодні жоден патріот не має ставити під сумнів дії влади з декомунізації, — каже голова Вишгородської РДА Олександр Горган… — Під п’ятикутною зіркою несли до ями, змушували їсти своїх дітей. Приблизно одна десята українців того часу пішла з життя». Отець Богдан Ніколин (церква св. Володимира УПЦ КП) та о. Тарас Валах (собор Вишгородської Богородиці УГКЦ), до яких пізніше приєднується о. Діонісій Денисенко (УКП МП), нагадують вірянам, що починається Великий піст, і закликають найперше згадати про тих, хто постив не з власної волі, а головне — замислитися, як нам надалі жити, щоби не повторити помилок минулого, коли одні надавали злочинні накази, а інші — свято їх виконували.
Олексій МОМОТ, міський голова:
«Безумовно, це були найтрагічніші сторінки в історії нашої держави. Але наша країна витримала випробування.
Це знакове місце біля пам’ятника нашим святим покровителям. Воно вже традиційно стало місцем вшанування пам’яті. Важливо, що тут багато молоді. Це означає, що ми не забуваємо сторінки нашої історії.
Я прошу запалити свічку і помолитися за загиблих людей і за те, аби у нас більше не було таких трагічних дат».
